Page 30 - 6315

контролю, які наведені в означених НД і можуть бути
застосовані до відходів, що паспортизуються.
Якщо виявлених таким чином показників і методів
контролю недостатньо для повного опису відходу —
необхідно використовувати наявні НД, відповідну
літературну та інші джерела інформації про первинні
ресурси (руди, мінерали, корисні копалини, воду і т. ін.) та
інші аналоги відходу.
34 – порядкові номери показників для кожного ТПВ,
що заповнюється, або для уніфікованих
показників — спеціальні коди, шифри та інші
ідентифікаційні ознаки згідно з чинними НД (у графі
45 – наводять посилання на відповідний НД);
35 – одиниця вимірювання показника відходу,
означеного в графі 33;
36 – можливі методики визначення показника
відходу, які добирають аналогічно вимогам до заповнення
графи 33;
37 – передбачуване значення показника (заповнюють
за відсутності достовірних даних з літератури,
розрахункових даних, результатів, отриманих побічними
методами, у разі аналізу аналогічного відходу, тощо);
38 – використана методика визначення показника
відходу;
Запис методики в графах 36 і 38 необхідно
супроводжувати посиланням на джерело (НД, патент,
статтю, книгу, місце використання). У разі великої
кількості посилань допускається їхнє винесення в графу 45.
39 – найменування врахованого чинника впливу на
визначення показника за методикою, визначеною в графі
36 або 38;
40 – одиниця виміру врахованого чинника впливу;
41 – значення чинника;
42 – мінімальне фактичне значення показника
відходу;
43 – номінальне (середнє) фактичне значення
показника відходу;
6 ДСТУ 2195 -9 9 (ГОСТ 17.9.0.2-99 )
44 – максимальне фактичне значення показника
відходу.
Допускається заповнення граф 39 — 41 за
незаповнених граф 38, 42 — 44 для наведення

30