Page 29 - 6315

паспортизується, як речовина (матеріал, продукт) може
бути віднесений до певних переліків, груп та інших
категорій речовин, матеріалів та об'єктів відповідно до
ДСТУ 3910 (розділ 6). Ці відомості уточнюють за
вказівками ІЕС;
29 — код (шифр, клас, групу або порядковий номер)
цього виду відходів за відповідним документом, означеним
у графі 28. Ці відомості наводять окремо проти кожної
назви документа в графі 28 (наприклад, проти
вищезгаданого СНиП 2.01.28 — 85 для відходу, що містить
ртуть, роблять запис: «група № 9»);
30 — назва та (або) позначення НД на відхід, що
паспортизується; у разі відсутності ставлять риску;
31 —32 — одиниці вимірювання і кількісні показники
накопичення, виходу і нормативу утворення відходу.
Для накопиченого на підприємстві (або за місцем
виявлення) відходу в графі 31 зазначають одиницю маси,
об'єму або обсягу відходу, що утворився раніше, а в графі
32 — його фактичну кількість на момент заповнення ТПВ.
Для відходу, що утворюється знов, у графі 31
наводять одиницю продуктивності, наприклад, т/рік, л/год і
т. ін. Проти цього запису в графі 32 зазначаюсь фактичний
або прогнозований вихід відходу.
За встановленого нормативу виходу відходу на
одиницю сировини, продукції, енергоносія або іншого
показника підприємства в графі 31 зазначають відповідне
співвідношення (наприклад, «кг відходу/1000 од. продукту,
означеного в графі 21»), а в графі 32 — числове значення
нормативу виходу відходу в цих одиницях.
6.6 Характеристику відходу подають згідно з
додатком Д в графах:
33 — усі відомі показники відходу згідно з додатком
Ж.
Відповідно до уніфікованої назви процесу утворення
відходів (графа 25) склад показників відходу починають
визначати, виходячи з даних матеріально-енергетичного
балансу цього процесу.
З НД, означених у графах 13, 15, 23, підбирають
уніфіковані показники речовин, матеріалів і процесів, що їх
можна використати як показники характеристик цього
виду відходів. Водночас, після відповідного перевіряння,
підбирають також одиниці вимірювання і методи

29