Page 14 - 6315

Основними параметрами, що характеризують стан
навколишнього середовища і що обмежують її забруднення
відходами виробництва, є гранично допустимі концентрації
шкідливих речовин у повітрі робочої зони, атмосферному
повітрі, поверхневих водах, навколишніх водоймищ і
ґрунтах.
Ґрунти об’єкту паспортизації також підлягають
екологічному контролю на наявність шкідливих речовин,
які потрапляють у ґрунти разом із стоками стічних вод,
викидами і атмосферними опадами, а через них у рослини і
тварини.
При заповненні екологічного паспорту враховуються
фонові характеристики навколишнього середовища і
кліматичні чинники. За допомогою розрахунків всі ці
чинники зіставляються для оцінки сумарної дії на
навколишнє природне середовище.
Після розробки екологічний паспорт підлягає
узгодженню з територіальними органами охорони природи,
затверджується директором підприємства і реєструється у
територіальному органі охорони природи. Керівник, який
підписав паспорт, несе персональну відповідальність за
правильність його складання і достовірність інформації, що
містяться у документі.
Основою для розробки екологічного паспорта є:
– узгоджені та затверджені основні показники
виробничої та господарської діяльності, пов’язаної із
споживанням ресурсів і дією на навколишнє пиродне
середовище;
– дозвіл на природокористування (відведення земель,
надр, водокористування тощо);
– паспорти всіх очисних споруд і установок збору та
утилізації відходів;
– проекти розрахунків ГДВ і ГДС;
– дані статистичної звітності з природо- і
ресурсокористування.
Екологічний паспорт включає також розрахунки норм:
– гранично допустимих викидів шкідливих речовин в
атмосферне повітря;
– гранично допустимих стоків, очищених або
неочищених, таких, що скидаються у поверхневі
водоймища або в централізовану каналізацію, або на
територію;

14