Page 27 - 6309

Токсикологічні властивості води визначають за вмістом
озону, фтору, СПАР (сполук поверхнево-активних
речовин), фенолу, ціанідів, міді, свинцю, цинку, хлору,
нікелю, цезію-137 і стронцію-90. Санітарні показники
оцінюють за вмістом розчиненого кисню, хімічним
споживанням кисню (ХСК) та біологічним споживанням
кисню (БСК).
Бактеріологічні показники визначають за вмістом
бактерій, які поділяють на сапрофітних та патогенних.
Оскільки патогенні бактерії виділити із всієї маси
мікроорганізмів складно, то для оцінки якості води
користуються мікробним числом (загальне число бактерій
3
в 1 см води) і колі-індексом (кількість кишкових паличок
3
в 1 см води) або колі-титром (об’єм води в кубічних
сантиметрах, що припадає на одну кишкову паличку).
Допустимі концентрації радіонуклідів у поверхневих водах
встановлюють, виходячи з умови, щоб у разі потрапляння
радіонуклідів в організм щодня впродовж усього життя
створювалося внутрішнє опромінення, безпечне для
людини. Важкорозчинні радіонукліди, потрапляючи в
травний канал, легко надходять у кров, розносяться по
всьому організму, накопичуються в печінці, кісткових
тканинах, щитоподібній залозі тощо.
Різні категорії водокористувачів ставлять неоднакові
вимоги до якості води. Так, наявність пестициду
гексахлорану в господарсько-питній воді не повинна
перевищувати 0,02 мг/л, тоді як у воді для
рибогосподарських цілей його вміст зовсім не
допускається. Це пояснюється зростаючим накопиченням
цієї речовини в ланках ланцюга живлення. Деякі домішки
небезпечні в разі потрапляння в травний канал, тоді як
інші - при контактній дії. Відповідно наявність перших
обмежує можливість використання води для приготування
їжі та пиття (санітарно-токсикологічне обмеження), а
других - купання (санітарне обмеження).

26