Page 17 - 6309

ЛЕКЦІЇ 3
ЕКОЛОГІЧНИЙ АУДИТ ПЕДОСФЕРИ

Контроль і управління якістю ґрунтів
Ґрунти як об’єкт охорони, контролю та управління якістю
мають низку специфічних особливостей порівняно з
іншими об’єктами природного середовища. Ґрунти суттєво
менш рухомі, ніж атмосферне повітря чи поверхневі води,
а тому не мають такого могутнього природнього
самоочищення, властивого іншим середовищам, як
розбавляння. Антропогенні забруднення, що потрапили до
ґрунту, накопичуються, а ефекти підсумовуються з
одночасним можливим утворенням більш токсичних
речовин, ніж вихідні компоненти.
Міграція ксенобіотиків відбувається дуже повільно, що
спричинює значне забруднення. При цьому можливий
перебіг анаеробних процесів розкладання забрудників,
пов’язаний з утворенням токсичних розчинів та речовин з
неприємним запахом. З метою запобігання такому
забрудненню розроблена методологія гігієнічного
нормування екзогенних хімічних речовин (або
ксенобіотиків) у ґрунті. Це дало змогу науково
обґрунтувати ГДК понад 130 забруднювальних речовин та
здійснювати контроль і управління якістю ґрунтів. До
переліку цих полютантів входять переважно пестициди,
які застосовують для захисту рослин від шкідників і
хвороб (табл. 3.1), та деякі сполуки мінеральних добрив.
Ґрунти безпосередньо не впливають на здоров’я людини,
як атмосферне повітря чи вода. Несприятливий вплив
ґрунтів виявляється в тому, що шкідливі речовини, які
потрапили в грунт, надходять в сільськогосподарські
рослини і накопичуються в них. Тому на практиці
використовують інший норматив – допустиму залишкову
кількість (ДЗК) полютантів у ґрунтах, харчових і
кормових продуктах.

16