Page 16 - 6309
P. 16

залиті,  робимо  активним  пункт  FILL  CONTOURS,  щоб
            були  умовні  означення  вмісту  миш’яку  COLOR  SKALE,
            щоб  ізолінії  були  згладженими  –  SMOOTH  CONTOURS
            (HIGH),  а  також    вказуємо  максимальне  та  мінімальне
            значення на карті, відповідні їм кольори заливки, інтервал
            між  ізолініями  та  потрібно  чи  не  потрібно  підписувати
            ізолінію. Натиснувши Ок, ми отримуємо карту з ізолініями
            та умовним позначенням вмісту миш’яку.
            Після  цього  на  отриману  карту  потрібно  нанести  точки
            відбору проб. В меню МАР вибираємо пункт POST у вікні,
            що  висвітлилось,  вказуємо  ім’я  файла  в  Excel.  В  новому
            меню  вказуємо  колонку  документу  з  даними,  в  якій
            знаходяться  номера  точок  відбору  проб,  мітку,  якою
            позначатимуть  точку,  її  розмір,  місце  розташування
            підпису  точки,  шрифт  підпису,  його  колір  та  розмір  (в
            пункті  FONT),  кількість  цифр  після  коми  (  в  пункті
            FORMAT).  Тоді  натискаємо  Ок,  отримуємо  карту  з
            мітками точок відбору проб.
            Щоб  накласти  дві  одержані  карти,  потрібно  виділити  їх
            мишкою, а потім в меню МАР        вибрати послідовно пункт
            OVERLAY MAPS, EDIT OVERLAYS
            POST,MOVE  TO  FRONT.  Отримуємо  звичайну  карту.
            Щоб  її  підписати,  на  панелі  інструментів  активізуємо
            піктограму,  якою  позначають  підписання  –  Т,  вибираємо
            місце  для  підпису  карти  і  називаємо  її.  Потім  зберігаємо
            даний  файл:  в  меню  FILE  вибираємо  пункт  SAVE  AS  і
            вказуємо  назву  файла,    що  буде  мати  розширення  SRF  .
            Ми  отримали  картографічну  модель  для  миш’яку.  Такі
            самі  операції  проводять  для  побудови  інших  карт
            розповсюдження.
                              Теми для самоперевірки
            1.    Вибір території або об’єкту еколого-аудиторських
            досліджень.
            2.     Карта  фактичного матеріалу модельної  екосистеми.
            3.    Географічні координати геоекологічних полігонів.
            4.    Бази даних  - як результат екологічних досліджень.

                                          15
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21