Page 18 - 6308

нормативам, сертифікатам, правилам з розроблення практичних
рекомендацій.
У залежності від принципів, еко-аудит може бути як
зовнішнім, тобто проводитися за ініціативою, яка виникає поза
підприємством, так і внутрішнім, тобто проводиться за рішенням
організації, що перевіряється. З урахуванням національного
законодавства країн (таке положення має місце в Росії, а в Україні
поки перебуває на стадії законодавчого затвердження) можливе
також розмежування аудиту на обовʼязковий (проводиться у
випадках, прямо встановлених нормативно-правовими актами) та
ініціативний (що проводиться з ініціативи самого суб'єкта
господарської діяльності). У всіх випадках ініціатор аудиту (він
також іменується замовником або клієнтом) укладає з аудиторською
організацією відповідний договір, де встановлюються цілі, обсяг
аудиторської перевірки, можливо, її періодичність тощо. У разі
обовʼязкового аудиту форма договору може бути визначена
нормативно-правовими актами відповідної країни.
На практиці застосовуються різні види екоаудиту.
Системний аудит – дослідження організації підприємства і
його процесів стосовно їх структурної і функціональної дієздат-
ності.
Аудит процесів – перевірка певних виробничих процесів і
процедур з погляду заходів для захисту навколишнього середовища.
Контрольний аудит – наприклад, перевірка виконання за-
конодавчих розпоряджень.
Аудит з особливих приводів, наприклад:
аудит обробки спеціальних відходів;
аудит впливу виробничого процесу на здоров'я людей;
аудит (екологічного життєвого циклу) продукції;
аудит якості продуктів;
аудит викидів (скидів) підприємства в навколишнє середо-
вище.
Особливе місце серед різних видів аудиторських перевірок
належить аудиту систем управління ОНС. Такий аудит
передбачений стандартом ІSО 14011. Аудит систем управління на-
вколишнім середовищем призначений для того, щоб допомогти
організації встановити і постійно виконувати вимоги, що стосу-
ються її екологічної політики і цілей. Він призначений для ор-