Page 24 - 6305

2. Іванова Л.Г. Роль інтелігенції України у формуванні етносоціальної
свідомості у 30-40-і роки ХІХ ст. // Український історичний журнал. – 1991. –
№8. – С. 83-94.
3. Історія України в особах: ХІХ – ХХ ст. / І. Войцехівська, В. Абліцов, О.
Божко та ін. – К.: України, 1995. – 479 с.
4. Каппелер А. Національний рух українців у Росії та Галичині: спроба
порівняння // Україна: культурна спадщина, національна свідомість,
державність. – Вип.1. – К., 1992. – С. 104-119.
5. Козак С. Концепція слов’янської федерації у програмі Кирило-
Мефодіївського братства // Золоті ворота. – 1992. – Вип.2. – С. 72-83.
6. Лисенко Л.Г. Розробка Кирило-Мефодіївським товариством ідеї
слов’янської федерації (1846-1847 рр.). – К., 1996.
7. Макарчук С. Український етнос (Виникнення та історичний розвиток). –
К., 1990.
8. Присяжнюк Ю.П., Горенко Л.М. Ринкова еволюція аграрних відносин в
Україні (друга пол. ХІХ ст. – 1905 р.) // Український історичний журнал. –

2000. – №5.
9. Райківський І.Я. Українське національне відродження кінця ХVІІІ –
початку ХХ ст. в європейському контексті: витоки, зміст, періодизація //
Галичина. – 1999. – №3. – С. 4-23; 2000. – №4 – С. 25-48.
10. Сарбей В.Г. Етапи формування української національної самосвідомості
(кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) // Український історичний журнал. – 1993.
№7-8. – С. 3-16.
11. Шип Н. Культурно-національне питання на Україні у ХІХ ст. //
Український історичний журнал. – 1991. – №9.
Література до рефератів
1. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. – К., 1994.
2. Історія України в особах: ХІХ – ХХ ст. / І. Войцехівська, В. Абліцов, О.
Божко та ін. – К.: України, 1995. – 479 с.
3. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: В 2-х т. – К., 1994.
4. Сергієнко Г.Я. Т.Г.Шевченко і Кирило-Мефодіївське товариство. – К.,
1983.
5. Федченко П.М. Михайло Драгоманов: Життя і творчість. – К., 1991.
6. Шевченко Т. і українська національна культура. – Львів, 1990.

Методичні рекомендації
У першому питанні детально розкрити систему адміністративно-
територіального управління на українських землях під владою Росії.
Наприкінці ХVІІІ ст. царизм ліквідував залишки української козацької
державності, в Наддніпрянській Україні було створено 9 губерній із
притаманною іншим губерніям Росії системою адміністрації: по три – на
Лівобережжі і Слобожанщині, Правобережжі та Півдні. Охарактеризувати
діяльність адміністративно-управлінського апарату, який покликаний був
охороняти владу царизму на місцях, зберегти самодержавно-кріпосницький

24