Page 13 - 6305
P. 13

Методичні рекомендації
                     У  першому  питанні  необхідно  з’ясувати,  яким  був  у  соціально-
              політичний  устрій  Київської  Русі.  Передусім  варто  зауважити,  що
              територіально  вона  не  була  єдиною  і  монолітною  державою.  У  науковій
              літературі  по-різному  її  називають:  і  конфедерацією,  і  суперсоюзом,  і
              співдружністю        князівств.      Спочатку       до     адміністративної        реформи
              Володимира  Великого  влада  в  удільних  князівствах  належала  місцевим
              племінним  династіям,  які  протистояли  київському  князю  в  його  прагненні
              об’єднати  під  своєю  владою  племінні  князівства.  Володимир  же  замінив
              племінних  вождів  своїми  синами,  посадниками,  боярами,  зміцнивши  тим
              самим  владу  київського  князя.  Слід  висвітлити  і  соціальну  структуру
              суспільства  Київської  Русі.  Зокрема,  студент  повинен  звернути  увагу  на
              аналіз  таких  основних  груп  населення  у  давньоруській  державі,  як  князі,
              дружинники і бояри, міщанство і селянство, яке було соціально розшароване.
              Наголосити  на  тому,  що  київський  князь  зосереджував  у  своїх  руках  усю
              адміністративну, воєнну і судову владу.

                     Період  феодального  роздроблення  –  це  третій  період  історичного
              розвитку  Київської  Русі,  який  розпочався  після  смерті  Ярослава  Мудрого  і
              характеризується,  насамперед,  усобицями  між  князями.  Це  період
              поступового  політичного  ослаблення  Київської  Русі.  Студенту  слід
              визначити  причини,  що  викликали  феодальну  роздробленість,  зокрема,
              політичні,  економічні,  зовнішні.  Роздробленість  кваліфікують  не  тільки
              феодальною,  але  й  політичною,  бо  вона  призвела  до  змін  у  державному
              устрої Київської, а саме – до децентралізації системи управління. Київський
              князь  втратив  контроль  над  удільними  князівствами,  влада  в  яких
              зосередилася  в  руках  місцевих  князів.  Централізована  форма  державної
              влади змінилася на поліцентричну. Проте студент повинен знати, що явище
              роздробленості  суперечливе  і  неоднозначне.  Одночасно  з  відцентруванням
              діяли  сили  доцентрові.  Децентралізація  прискорила  і  поглибила  процес
              консолідації єдиного народу, етносу в моноетнічну, а на наступному етапі –
              національну  державу.  Недаремно  у  1187  році  в  літописі  вперше  згадується
              назва “Україна”.
                     Відповідь  на  друге  питання  доцільно  почати  з  визначення
              географічного  положення,  зародження  та  етапів  формування  Галицького  і
              Волинського  князівств.  Студенту  слід  звернути  увагу  на  передумови  й
              процес  об’єднання  цих  князівств;  територію,  яку  обіймало  Галицько-
              Волинське  князівство,  його  роль  і  місце  у  системі  давньоруських
              (давньоукраїнських)  князівств,  піднесення  Південно-Західної  України  в
              період  занепаду  Київської  держави.  Характеризуючи  політичний  розвиток
              Галицького  князівства,  зверніть  увагу  на  внутрішню  та  зовнішню  політику
              кожного з галицьких князів  Ростиславичів.  Проаналізуйте діяльність князів
              Володимирка  (1123-1153  рр.)  та  Ярослава  Осмомисла  (1153-1187  рр.).
              Особливу  увагу  студент  має  присвятити  діяльності  князя  Романа
              Мстиславича (1170-1205 рр.), якому вдалося вперше об’єднати Волинську і



                                                           13
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18