Page 13 - 6305

Методичні рекомендації
У першому питанні необхідно з’ясувати, яким був у соціально-
політичний устрій Київської Русі. Передусім варто зауважити, що
територіально вона не була єдиною і монолітною державою. У науковій
літературі по-різному її називають: і конфедерацією, і суперсоюзом, і
співдружністю князівств. Спочатку до адміністративної реформи
Володимира Великого влада в удільних князівствах належала місцевим
племінним династіям, які протистояли київському князю в його прагненні
об’єднати під своєю владою племінні князівства. Володимир же замінив
племінних вождів своїми синами, посадниками, боярами, зміцнивши тим
самим владу київського князя. Слід висвітлити і соціальну структуру
суспільства Київської Русі. Зокрема, студент повинен звернути увагу на
аналіз таких основних груп населення у давньоруській державі, як князі,
дружинники і бояри, міщанство і селянство, яке було соціально розшароване.
Наголосити на тому, що київський князь зосереджував у своїх руках усю
адміністративну, воєнну і судову владу.

Період феодального роздроблення – це третій період історичного
розвитку Київської Русі, який розпочався після смерті Ярослава Мудрого і
характеризується, насамперед, усобицями між князями. Це період
поступового політичного ослаблення Київської Русі. Студенту слід
визначити причини, що викликали феодальну роздробленість, зокрема,
політичні, економічні, зовнішні. Роздробленість кваліфікують не тільки
феодальною, але й політичною, бо вона призвела до змін у державному
устрої Київської, а саме – до децентралізації системи управління. Київський
князь втратив контроль над удільними князівствами, влада в яких
зосередилася в руках місцевих князів. Централізована форма державної
влади змінилася на поліцентричну. Проте студент повинен знати, що явище
роздробленості суперечливе і неоднозначне. Одночасно з відцентруванням
діяли сили доцентрові. Децентралізація прискорила і поглибила процес
консолідації єдиного народу, етносу в моноетнічну, а на наступному етапі –
національну державу. Недаремно у 1187 році в літописі вперше згадується
назва “Україна”.
Відповідь на друге питання доцільно почати з визначення
географічного положення, зародження та етапів формування Галицького і
Волинського князівств. Студенту слід звернути увагу на передумови й
процес об’єднання цих князівств; територію, яку обіймало Галицько-
Волинське князівство, його роль і місце у системі давньоруських
(давньоукраїнських) князівств, піднесення Південно-Західної України в
період занепаду Київської держави. Характеризуючи політичний розвиток
Галицького князівства, зверніть увагу на внутрішню та зовнішню політику
кожного з галицьких князів Ростиславичів. Проаналізуйте діяльність князів
Володимирка (1123-1153 рр.) та Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.).
Особливу увагу студент має присвятити діяльності князя Романа
Мстиславича (1170-1205 рр.), якому вдалося вперше об’єднати Волинську і

13