Page 95 - 6300

Бібліотечний фонд є в будь - якій іншій документальній системі (архіві,
музеї). У той же час і в бібліотеці може бути музей книги (музейний фонд,

архів, інформаційний центр). Різниця між ними полягає в тому, що кожний ДФ
відповідає завданням тієї установи, в якій він функціонує. Наприклад, книга

існує насамперед для читання, але поміщена в музейний фонд вона стає
експонатом, призначеним не для читання, а для споглядання. Будучи частиною

експозиції, книга підпорядковується правилам експозиційної діяльності. На

відміну від бібліотечної, музейну книгу не видають за межі закладу,

безпосереднє користування нею обмежене.

Отже, виникнення кожного ДФ обумовлено потребами суспільства,

різноманітність яких привела до диференціації і спеціалізації фондів,

необхідності координованого формування і взаємовикористання фондів.

Головною підсистемою ДФ є бібліотечний фонд (БФ) – це

систематизована сукупність документів, що відповідають завданням, типу,

профілю бібліотеки, а також документним потребам її користувачів і

призначена для використання і зберігання документів протягом усього часу,

поки вони представляють для користувачів реальну чи потенційну цінність.

До основних переваг, що дозволяють вважати бібліотеку головною ланкою

документальної комунікації, відносяться: повнота БФ, різноманітність типів і

видів зібраних документів, надання користувачам не тільки первинних, але й

вторинних документів, загальнодоступність користування документами в

бібліотеці. На відміну від архівів і музеїв, у фондах бібліотек зібрані

опубліковані й неопубліковані документи, що мають широке соціальне

призначення. Вони різноманітні за змістом, знаковою системою запису і

відтворення інформації, матеріальною основою і конструкцією, тиражовані.

БФ різноманітні за складом і структурою. Всі документи, включені в БФ,

можна розділити на групи за різними ознаками: змістом, способом

виготовлення, матеріальною конструкцією, періодичністю тощо.