Page 72 - 6299

− відсутність механізмів стимулювання енергозбереження у НГК
України;

− неуніфікованість нормативів платежів за забруднення навколишнього
середовища, за розміщення відходів;

− недієвість державного екологічного контролю і нагляду, недостатність
та неповність визначення компетенції відповідних державних органів.

6. На основі юридичного аналізу зазначених кримінально-правових норм

та практики їх застосування, автором запропоновано таку класифікацію

злочинів у НГК залежно від безпосереднього об’єкта посягання:

− злочини проти власності;

− злочини у сфері господарської діяльності;

− злочини проти довкілля;

− злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту;

− злочини у сфері службової діяльності.
Осіби, які вчиняють злочини в НГК України:

− переважно це особи чоловічої статі віком від 30 до 50 років – 75,0 %, які

мають загальну середню або професійно-технічну освіту – 83,3 %, більшість з

них є працездатними, які не працюють і не навчаються – 58,3 %;

− злочини цієї категорії мають переважно груповий характер (серед

зареєстрованих злочинів та 91,7 % – серед засуджених осіб);

На основі аналізу запобіжної діяльності у сфері НГК України, виділено

комплексність та цілісність системи запобігання, яка виражена у двох формах:

– множинності суб’єктів запобігання, до яких належать: Верховна Рада

України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Рада національної

безпеки і оборони України, Міністерство палива та енергетики України, НАК

“Нафтогаз України, Національна комісія регулювання електроенергетики

України, Державний комітет України з питань технічного регулювання та

споживчої політики (Держспоживстандарт України), Антимонопольний комітет

України, МВС України;

71