Page 256 - 6293
P. 256

Опрацювання,  прийняття  та  реалізація  таких  рішень  і
           становлять зміст інноваційних процесів.
                У загальному розумінні  інноваційні процеси, що мають
           місце в будь-якій складній виробничо-господарській системі,
           є  сукупністю  прогресивних,  якісно  нових  змін,  що
           безперервно виникають у часі та просторі.
                Результатом  інноваційних  процесів  є  новини,  а
           запровадження  їх  у  господарську  практику  визнається  за
           нововведення.     Інноваційні     процеси     започатковуються
           певними  галузями  науки,  а  завершуються  у  сфері
           виробництва,  сприяючи  прогресивним  змінам  останнього.
           Первісними  імпульсами  запровадження  новин  (нововведень)
           на  підприємствах  служать  не  тільки  суспільні  потреби  й
           результати  фундаментальних  наукових  досліджень,  а  й
           використання  зарубіжного  прогресивного  досвіду  в  галузі
           технології  та  організації  виробництва,  сучасних  форм
           господарювання.  За  своїм  характером  інноваційні  процеси,
           новини й нововведення поділяються на взаємопов’язані види:
                - технічні новини і нововведення проявляються у вигляді
           нових  продуктів  (виробів),  технологій  їхнього  виготовлення,
           засобів   виробництва      (машин,     устаткування,     енергії,
           конструкційних матеріалів);
                -  організаційні  нововведення охоплюють  нові  методи й
           форми організації всіх видів діяльності підприємств та інших
           ланок  суспільного  виробництва  (організаційні  структури
           управління сферами науки та виробництва, форми організації
           різних типів виробництва й колективної праці тощо);
                -  економічні  –  методи  господарського  управління
           наукою    та   виробництвом      через    реалізацію    функцій
           прогнозування  і  планування,  фінансування,  ціноутворення,
           мотивації та оплати праці, оцінювання результатів діяльності;
                - соціальні – різні форми активізації людського чинника
           (професійна підготовка й підвищення кваліфікації персоналу,
           передовсім  керівного  складу  всіх  рівнів;  стимулювання


                                                                        255
   251   252   253   254   255   256   257   258   259   260   261