Page 230 - 6292

1. Ера ремісників та покровителів. Митці утримувались
аристократами, церквою, а потім буржуа. Така система
проіснувала до середини ХІХ ст. У спадок від неї нам залишилась
система меценатства та патронажу.

2. Ринково-професійна ера – Початок ХХ ст. Художні
витвори починають продаватися та купуватися. Формується
ринок специфічних товарів та з’являються специфічні послуги.

Ускладнюється поділ праці. Формується та розширюється мережа
посередників і дистриб’юторів. Змінюється значення доходу в
культурі. Результат – ринок, авторське право, професії.
3. Корпоративно-професійна ера або ера культурного

виробництва – з другої половини ХХ ст. Результат: нові види
мистецтв, ком модифікація культури, формування рекламного
ринку. Останнє зумовлює принцип максимізації аудиторії.

Фактори, які обумовлюють культурне домінування: 1.
Обсяги внутрішнього ринку дозвілля. 2. Активна роль держави.
Позитив від глобалізації – посилення єдності, об’єднаності

народів. Їх інклюзив носі в світові процеси. Експорт певних
позитивних цінностей, зокрема таких як скептицизм до влади та
критика по відношенню до репресивних традицій. Іншими

словами поширення демократичних цінностей. Основний мінус –
посилення комерційної моделі комунікацій.
Основні аспекти культурної інтернаціоналізації:
1. Інтернаціоналізація культурного бізнесу; 2.

Інтернаціоналізація культурних текстів; 3. Вплив глобального на
локальне.
Культурне панування окремих країн світу в умовах масової

культури. Глобалізація та інтернаціоналізація. Економіка
Голлівуду, міжнародна кіноіндустрія. Телебачення та світові
ринки. Музичні ринки. Культурний інтернаціоналізм та музична
індустрія. Концертно-гастрольна діяльність в контексті світових

турне. Геокультуні ринки. Збереження культурної ідентичності.
Конвергенція та технології інклюзії. Загрози та можливості для
національних культурних індустрій. Державна політика в сфері

культурних індустрій.

Питання і завдання для самоконтролю

1. Які найважливіші сфери суспільного розвитку
українського соціуму ви знаєте?

230