Page 97 - 6288

С Л О В Н И К
ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

АБСТРАГУВАННЯ – метод мислення, що дає змогу переходити від

конкретних предметів до загальних понять та законів розвитку. Розрізняють такі
види абстрагування: ототожнення, ізолювання, конструктивізацію та допущення.

АКСІОМА – положення, яке береться як вихідне, не підлягає доведенню в
даній теорії, з якого виводяться всі інші положення та висновки теорії за

заздалегідь фіксованими правилами.

АЛГОРИТМ – опис послідовності дій, що призводять до досягнення певної

мети, або текст з таким описом.

АЛЬТЕРНАТИВА – необхідність вибору одного із двох або декількох

можливих рішень, напрямів, варіантів тощо.

АНАЛІЗ – метод пізнання за допомогою розчленування або розкладання

предметів дослідження (об’єктів, властивостей) на складові частини. Це – основа

аналітичного методу дослідження.

АНАЛОГІЯ – метод наукового пізнання (дослідження), за допомогою

якого досягається знання про предмети та явища на підставі того, що вони мають

подібність з іншими.

АНОТАЦІЯ – короткі відомості, що характеризують документ (роботу) з

точки зору його тематики, спрямованості, цінності, оформлення та походження.

АПРОБАЦІЯ – перевірка на практиці, в реальних умовах теоретично

побудованих методів, розрахунків, схем, моделей соціально-економічних

процесів.

АРГУМЕНТУВАННЯ – логічний процес, суть якого полягає в

обґрунтуванні істинності судження.

АРХІТЕКТОНІКА – структура наукового твору, тобто склад його

основних компонентів: назви, вступу, основних розділів та висновків.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК – елемент бібліографічного апарату, який

містить бібліографічні описи використаних джерел.

ВІДКРИТТЯ – встановлення невідомих раніше об’єктивно існуючих

законів, закономірностей, явищ та властивостей оточуючого світу, що вносять

97