Page 40 - 6288
P. 40

зміст  якої  відповідає  інформаційній  потребі,  міститься  в  аналогах  і  стосується

            лише тієї частини досліджуваних об’єктів, де виявлено суттєві відмінності.

                    У  наукових  дослідженнях  з  державного  управління  інформаційне

            забезпечення  за  змістом  поділяють  на  законодавче  (сукупність  законів,  що

            регулюють  суспільні  відносини  у  публічного  адміністрування,  і  які

            використовуються  у  практичній  діяльності  органів  влади);  планове  та

            нормативно-довідкове (сукупність інформації, що міститься в планах й програмах

            економічного й соціального розвитку, нормах і нормативах витрат матеріальних,

            трудових  і фінансових ресурсів, створення фондів економічного стимулювання,

            податкових  пільг,  розмірів  платежів  у  держбюджет  та  ін.);  організаційно-

            управлінське (структура об’єкта дослідження, його  юридично-  правовий статус,

            господарська  діяльність,  видані  органами  влади  організаційно-розпорядчі

            документи,  службове  листування  тощо);  фактографічне  (сукупність  даних

            суспільно-економічного характеру про факти (операції), наявні у управлінській і

            фінансово-господарській діяльності і відображені в первинних документах).

                    Розподіл  інформації за змістом  у наукових дослідженнях  в  інших галузях

            знань має свої специфічні риси, обумовлені особливостями об’єктів  і предметів

            дослідження в певній галузі. Однак при всьому різноманітті видів інформаційного

            забезпечення існують такі основні принципи його формування:

                    1)    Актуальність.  Інформація  повинна  реально  відображати  стан  об’єкта

            дослідження на кожен проміжок часу.

                    2)    Достовірність.  Інформація  повинна  точно  відтворювати  об’єктивний

            стан і розвиток об’єкта дослідження.

                    3)    Повнота  відображення.  Необхідно  враховувати  всі  чинники,  що

            впливають на стан об’єкта.

                    4)    Інформаційна  єдність.  Представлення  інформації  в  такій  системі

            показників,  за  якої  унеможливлювалася  б  суперечність  у  висновках  і

            неузгодженість первинних і узагальнюючих даних.

                    5)    Релевантність даних. Дає змогу отримувати інформацію відповідно до

            висунутих вимог, виключає роботу із зайвими даними.

                    Загалом  будь-яке  наукове  дослідження  можна  розглядати  як  процес


                                                             40
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45