Page 37 - 6288

підготовки втрачають цінність як джерела інформації й дедалі менше

використовуються вченими і спеціалістами. Сучасні дослідження свідчать, що

опублікована у періодичних виданнях наукова інформація (залежно від галузі

знань) є застарілою вже через 4-12 років з моменту її публікації. Виявлено також,

що реферативні огляди, які містять більше узагальнюючої інформації і всебічно

досліджують наукові проблеми, застарівають повільніше, ніж журнальні статті.

Аналіз первинних і вторинних наукових документів, що створюють

документальні потоки, дає змогу отримати об’єктивну картину наявного стану і

розвитку науки в цілому та окремих наукових напрямів. Вивчення потоків

науково-технічної інформації дає можливість планувати і керувати розвитком

науки, прогнозувати тенденції розвитку науково-інформаційної діяльності та

вдосконалювати її. Під час дослідження документальних інформаційних потоків

застосовують кілька видів аналізу.

1) Кількісний аналіз враховує такі параметри, як чисельність первинних

документів та інформаційних видань, їхні обсяги, показники розпорошення і

старіння, кількість авторів, частоту цитування та кількість запитів користувачів.

Проводячи цей вид аналізу, доцільно охоплювати галузі науки, окремі наукові

напрями, проблеми, країни, знаходити взаємозв’язок усіх параметрів і визначати

динаміку процесу.

2) Якісний аналіз базується на вивченні змісту документів, визначенні

цінності, достовірності й повноти інформації, що стосується ідей, методів

дослідження, принципів, конструктивних рішень, експлуатаційних

характеристик виробів, економічних, маркетингових факторів тощо.

Аналіз інформаційних зв’язків передбачає виявлення взаємозв’язку між

окремими науковими дисциплінами (напрямами), країнами, школами,

колективами, вченими, інтенсивності цих зв’язків, каналів передачі інформації,

зміну зв’язків у часі й просторі. Одним із найефективніших методів аналізу

інформаційних зв'язків є аналіз мереж цитування, що дає змогу визначити

відносну цінність виконаних досліджень, тобто ступінь зацікавленості в них

суспільства та науковців. До того ж він дає можливість вченим і спеціалістам

знайти своїх однодумців або опонентів, ознайомитися з їхніми методами роботи,

37