Page 68 - 6281

Тимчасовий мораторій на виплату відсотків або частини основного боргу  відстрочення
сплати внутрішніх або зовнішніх боргових зобов’язань, що оголошується спеціальними актами
державної влади на певний строк чи до закінчення якихось надзвичайних подій.
Товариство з додатковою відповідальністю  господарське товариство, статутний капітал
якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке відповідає за
зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть
додаткову солідарну відповідальність у визначеному в установчих документах однаково кратному
розмірі до вкладу кожного з учасників.
Товариство з обмеженою відповідальністю  господарське товариство, що має статутний
капітал, поділений на частки, розмір якого визначений в установчих документах, і відповідає за
зобов’язаннями тільки своїм майном.
Управління державним боргом  комплекс заходів, що здійснюються державою в особі її
уповноважених органів щодо визначення обсягів та умов залучення коштів, їхнє розміщення і
погашення, а також забезпечення платоспроможності держави.
Управління фінансами  система методів і форм організації фінансових відносин, які
застосовує фінансовий апарат для ефективного формування, розподілу і використання фінансових
ресурсів суб’єктів економічної діяльності для досягнення поставлених цілей та запланованих
результатів.
Фінансова інвестиція  господарська операція, що передбачає придбання корпоративних
прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів.
Фінансовий лізинг (оренда)  договір, у результаті укладення якого лізингоотримувач на своє
замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший від
того, за який амортизують більшу частину вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання
договору.
Фідуціарні позики  позики, що випускаються одними суб’єктами (переважно іноземними
комерційними банками), а відповідальність за ними несе інший суб’єкт (Україна в особі Міністерства
фінансів).
Фінанси домогосподарств  фінансові відносини, виражені в грошовій формі, що виникають
при утворенні, розподілі та використанні грошових доходів і заощаджень у процесі виробництва та
реалізації товарів, виконання робіт і надання послуг, які відрізняються за характером і
спрямованістю.
Фінанси зовнішньоекономічних зв’язків  сукупність економічних відносин та грошових
потоків з приводу створення, розподілу та перерозподілу частини валових національних продуктів,
отриманих у результаті зовнішньоекономічної діяльності для формування та використання
фінансових ресурсів держав, органів управління, суб’єктів господарювання, формування та
інвестування капіталу.
Фінансова безпека банківської системи  забезпечення найефективнішого використання
ресурсного потенціалу, створення сприятливих умов для реалізації економічних інтересів
банківських установ, попередження внутрішніх та зовнішніх загроз банківській системі, створення
умов її стабільного й ефективного функціонування.
Фінансова безпека держави  захищеність фінансових інтересів на всіх рівнях фінансових
відносин; певний рівень фінансової незалежності, стабільності і стійкості фінансової системи країни
в умовах впливу на неї зовнішніх та внутрішніх дестабілізувальних факторів, що становлять загрозу
фінансовій безпеці; здатність фінансової системи держави забезпечити ефективне функціонування
національної економічної системи та стале економічне зростання.
Фінансова безпека людини  стан життєдіяльності громадянина, за якого забезпечується
правовий та економічний захист його життєвих інтересів, дотримуються конституційні права,
забезпечується гідний і якісний рівень життя незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз.
Фінансова безпека підприємства  забезпечення умов збереження комерційної таємниці,
інтелектуальної власності та інформації; захищеність підприємства від негативного впливу
зовнішнього середовища, тобто здатність підприємства протистояти несприятливому зовнішньому
впливу, а також здатність швидко реагувати на різноманітні зовнішні загрози.
Фінансова безпека регіону = 1) забезпечення певного рівня фінансової самостійності
(автономії), яка насамперед виявляється у здійсненні контролю над ресурсами регіону і визначається
можливостями найбільш повно використовувати конкурентні переваги регіону; 2) забезпечення
стабільності регіональної економіки, яка передбачає надійність усіх елементів економічної системи,
захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності,
68