Page 65 - 6281

також контролю за своєчасністю та повнотою їхнього надходження до бюджету.
Податкова система  сукупність податків і зборів, механізмів і способів їхнього розрахунку
та сплати, а також суб’єктів податкової роботи, що забезпечують адміністрування і надходження
податків і зборів до бюджету та інших державних цільових фондів.
Податкова уніфікація (зведення до єдиної форми, системи, єдиних нормативів)  введення
обов’язкових однакових юридичних норм і правил у сфері оподаткування і формування на цій основі
єдиної податкової системи.
Податковий звіт  документ, що подається до податкової інспекції зі звітними даними про
розрахунки з бюджетом.
Податковий період  строк, протягом якого завершується процес формування податкової
бази, остаточно визначається розмір податкового зобов’язання.
Податкові пільги  законодавчо встановлені винятки з загальних правил оподаткування, які
надають платникові можливість зменшити суму податку (збору), що підлягає сплаті, або звільняють
його від виконання окремих обов’язків та правил, пов’язаних з оподаткуванням.
Порогові (граничні) значення індикаторів економічної безпеки  кількісні величини,
порушення яких викликає несприятливі тенденції та загрозливі процеси в економіці. Наближення
індикаторів економічної безпеки до їхньої граничнодопустимої величини свідчить про наростання
загроз соціально-економічній стабільності суспільства, а перевищення граничних (порогових)
значень  про вступ суспільства в зону нестабільності та соціальних конфліктів, фактично про
реальну загрозу економічній безпеці.
Поточний борг  сума основного боргу, що підлягає погашенню в поточному році, і
належних до сплати в цей період відсотків за всіма випущеними на певний момент позиками.
Поточні видатки  видатки бюджетів на утримання мережі підприємств, установ,
організацій та органів, що діє на початок бюджетного року та набуває чинності у цьому році, а також
на фінансування заходів соціального захисту населення та інших заходів, які не належать до тих, що
фінансуються за видатками розвитку.
Прибуток від звичайної діяльності суб’єкта підприємництва  прибуток, який містить
отримані від основної (операційної) діяльності прибутки, фінансові прибутки, прибутки від інших
операцій і прибуток, отриманий методом участі в капіталі.
Пролонгація боргу  форма добровільної згоди кредиторів на відстрочення виплат за
зобов’язаннями боржника.
Прямі податки  обов’язкові платежі, які сплачує платник безпосередньо до бюджету
держави залежно від розміру об’єкта оподаткування. Сплата такого податку спричинює вартісне
зменшення об’єкта оподаткування.
Рада Європейського Союзу (Європейська Рада міністрів)  політичний орган ухвалення
рішень в ЄС, що затверджує або корегує пропозиції Європейської Комісії, якій доручено виконання
рішень Ради міністрів; характеризується двома основними ознаками: її засідання відбуваються не на
постійній основі; склад Ради та її назва змінюються залежно від порядку денного її роботи, із
залученням різних представників урядів держав-членів (на рівні міністрів) до участі в засіданнях.
Ревізія  метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю
підприємства, установи чи організації на предмет дотримання законодавства з фінансових питань,
достовірності обліку і звітності, а також спосіб документального викриття недостач, витрат,
привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.
Реструктуризація боргу  угода кредитора з позичальником, який має труднощі з
погашенням своїх фінансових зобов’язань, про нову схему їхнього погашення.
Розподіл видатків між бюджетами  законодавчий розподіл видатків, котрі фінансуються з
бюджету, між ланками бюджетної системи відповідно до розподілу функцій держави між рівнями
державної влади й управління.
Розподіл доходів між бюджетами  законодавчий розподіл установлених
загальнодержавних податків та обов’язкових платежів між ланками бюджетної системи для
забезпечення надійності фінансової бази кожного бюджету.
Розпорядники бюджетних коштів  керівники бюджетних установ, уповноважені на
отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків бюджету.
Розпорядники бюджетних коштів головні  керівники міністерств, відомств, центральних
установ, управлінь та відділів місцевих рад, які мають право використовувати бюджетні кошти.
Розпорядники бюджетних коштів другого ступеня  керівники установ, які
підпорядковуються головному розпоряднику і водночас мають у своєму підпорядкуванні
65