Page 9 - 6255

межами відкритих родовищ, але в межах продуктивних площ із відомими
родовищами корисних копалин того ж геолого-промислового типу, або в
межах перспективних площ, де промислові родовища ще не відкриті.
Особливе значення для визначення ресурсів корисних копалин має
ступінь доведеності їхньої належності до одного з відомих геолого-
промислових типів родовищ даного виду корисних копалин, на основі чого
роблять висновки як про кількісні та якісні характеристики і
закономірності розміщення передбачуваних родовищ корисних копалин,
так і про наявність промислових технологій для їх видобутку й переробки
на товарну продукцію гірничого виробництва. У звітності мінеральні
прояви, для яких промислові аналоги невідомі, слід відносити до
нетрадиційних потенційних джерел мінеральної сировини, які не
включають до складу ресурсів корисних копалин. Кількості мінеральної
сировини в нетрадиційних джерелах її видобутку або вилучення
враховують потенціалом ділянок надр із даного виду мінеральної
сировини, який виходить за межі Класифікації запасів і ресурсів корисних
копалин.
За ступенем достовірності існування, що визначається вірогідністю
відкриття промислових родовищ, ресурси корисних копалин поділяють на
перспективні та прогнозні.
Перспективні ресурси корисних копалин кількісно враховують
можливість відкриття нових родовищ (покладів) певного геолого-
промислового типу, існування яких обґрунтовується позитивною оцінкою
проявів корисних копалин, геофізичних, геохімічних та інших аномалій,
природа і перспективність яких доведені, в межах продуктивних площ з
відомими родовищами корисних копалин того ж геолого-промислового

типу. Перспективні ресурси є основою для геолого-економічної оцінки
доцільності проведення пошукових геологорозвідувальних робіт.
Прогнозні ресурси корисних копалин кількісно враховують
можливість формування родовищ певного геолого-промислового типу, що
ґрунтується на позитивних передумовах, установлених у межах
перспективних площ, де промислові родовища ще не відкриті.
У процесі ГРР із підготовки запасів вуглеводнів до промислового
видобутку підрахункові об'єкти родовищ характеризують за трьома
рівнями геолого-економічних оцінок, які мають одну мету, але різняться за
своєю детальністю.
Початкову геолого-економічну оцінку (ГЕО-3) здійснюють для
обґрунтування доцільності інвестування пошуково-розвідувальних робіт
на ділянках, перспективних щодо відкриття родовищ корисних копалин.
Матеріали ГЕО-3 подають у формі техніко-економічних міркувань (ТЕМ)
про можливе промислове значення очікуваних родовищ корисних копалин,
які обґрунтовують укрупненими техніко-економічними розрахунками на
основі доведеної аналогії з відомими промисловими родовищами або
технічного завдання замовника ГРР. ТЕМ про доцільність інвестування
подальших пошуково-розвідувальних робіт, параметри попередніх
9