Page 8 - 6255

комісії України по запасах корисних копалин, які розробляються і
затверджуються в установленому порядку. В інструкціях деталізовано
вимоги до ступеня вивчення корисних копалин, методів їх опробування,
оконтурювання і підрахунку залежно від геолого-промислових типів
родовищ, складності їх геологічної будови та інших чинників, що
впливають на достовірність геолого-економічної оцінки. В них
передбачено також узгодження груп запасів і ресурсів корисних копалин,
прийнятих у Класифікації, з категоріями розвіданості запасів і
достовірності ресурсів корисних копалин, що використані в класифікації
1983 р.
Чинна Класифікація передбачає розподіл запасів і ресурсів корисних
копалин за трьома головними критеріями: промисловим значенням (рівнем
економічної ефективності), ступенем техніко-економічного вивчення та
ступенем геологічного вивчення. Отже, до двох критеріїв, за якими
розподілено запаси і ресурси корисних копалин у класифікації 1983 р.,
додано третій - рівень техніко-економічного вивчення родовища корисних
копалин та підготовленості до промислового освоєння.
Доцільність і необхідність уведення цього напряму диференціації
запасів корисних копалин обумовлені ринковими умовами
надрокористування, за яких потенційного інвестора насамперед цікавить
рівень ефективності інвестицій у розробку родовища, надійність її техніко-
економічного обґрунтування або рівень інвестиційного ризику.
Геологічне вивчення корисних копалин, згідно із Класифікацією,
передбачає визначення зі зростаючою детальністю речовинного складу,
кількісних і якісних характеристик, технологічних властивостей корисних
копалин, геологічної будови, гідрогеологічних, гірничо-геологічних та

інших умов залягання їх покладів з метою обґрунтування проектних
рішень щодо способу і системи видобутку та схеми комплексної переробки
мінеральної сировини.
Техніко-економічне вивчення корисних копалин передбачає
визначення гірничотехнічних, географо-економічних, соціально-
екологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин,
переробки мінеральної сировини, а також умов реалізації товарної
продукції гірничого виробництва з метою геолого-економічної оцінки
промислового значення виявленого скупчення корисних копалин.
Техніко-економічне вивчення корисних копалин завжди
супроводжує і завершує геологічне вивчення, але на практиці ступені
детальності геологічного і техніко-економічного вивчення можуть значно
відрізнятись.
За ступенем геологічного вивчення і достовірності ділянки корисних
копалин Класифікація поділяє на: розвідані запаси, попередньо розвідані
запаси, перспективні ресурси і прогнозні ресурси.
Під терміном «ресурси корисних копалин», згідно з Класифікацією,
розуміють кількості (обсяги) корисних копалин певного геолого-
промислового типу, визначені (оцінені) як можливі для ідентифікації поза
8