Page 29 - 6255

арифметичну величину перерахункового коефіцієнта по сусідніх
розвіданих родовищах даної структурно-фаціальної зони за формулою:

де θ , θ ,…θ – перерахункові коефіцієнти на сусідніх родовищах
1
2
n
даної структурно-фаціальної зони, частка одиниці;
n – число розвіданих родовищ.
В таблиці вихідних даних приведено усадку нафти (ε) в процентах,
тому величину перерахункового коефіцієнта по кожному родовищу
необхідно визначати за формулою:

де ε – усадка нафти в %.
Густину нафти (ρ ) визначаємо як середньо-арифметичну величину з
н
густини на кожному розвіданому родовищі даної структурно-фаціальної
зони за формулою:

де ρ н(1) , ρ н(2) ,…ρ н(n) – густина нафти на сусідніх розвіданих родовищах
3
даної структурно-фаціальної зони, кг/м ;
Коефіцієнт вилучення нафти (η ) приймаємо за аналогією з сусідніми
н
покладами, що затверджені ДКЗ України, запаси яких одного й того самого
порядку з ресурсами перспективних структур.
Всі необхідні величини для визначення підрахункових параметрів
надані в індивідуальному завданні.
Підставивши значення всіх визначених підрахункових параметрів в
формулу методу отримаємо величину загальних (Q н.в.рес ) і видобувних
(Q н.в.рес ) перспективних ресурсів нафти вручну і на ЕОМ.

3.4 ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

Виконана лабораторна робота повинна бути представлена у вигляді
пояснювальної записки, до якої додаються підрахунковий план
(структурна карта), розрахунки всіх підрахункових параметрів для оцінки
перспективних загальних (Q н.в.рес ) і видобувних (Q н.в.рес ) нафт, викопіровка з
підрахункового плану площі оцінки перспективних ресурсів нафти для
обрахування їх на ЕОМ за програмою Resnaf1і виконаної оцінки
перспективних ресурсів нафти вручну і на ЕОМ.

29