Page 25 - 6255

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

Оцінка перспективних ресурсів нафти об’ємним методом

3.1 МЕТА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ

Метою даної роботи є набуття студентами практичних навичок з
оцінки перспективних ресурсів нафти найбільш універсальним методом
оцінки – об’ємним методом, який може бути застосований для підрахунку
запасів і оцінки перспективних ресурсів на любій стадії пошукових і
розвідувальних робіт.
Студенти під час виконання лабораторної роботи повинні навчитись:
- обґрунтовувати площу нафтоносності та обчислювати за
допомогою планіметра і ЕОМ;
- обґрунтувати підрахункові параметри, що увійшли у форму
підрахунку;
- оцінювати перспективні ресурси нафти звичайним способом
(вручну) і за допомогою ЕОМ за програмою Resnaf1.

3.2 ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Об’єктами оцінки перспективних ресурсів нафти є підготовлені до
глибокого буріння пастки в межах нафтогазоносних структурно-
фаціальних зон. У межах пастки їх визначають як суму ресурсів,
підрахованих у кожному пласті (горизонті), наявність яких у розрізі та
можлива продуктивність передбачені на основі структурно-фаціального

аналізу з умов формування нафтових родовищ – аналогів.
Перспективні ресурси нафти оцінюють об’ємним методом. Метод
базується на визначені маси нафти в нафтогазонасиченому пустотному
об’ємі порід-колекторів приведеної до стандартних умов.
Для нафти загальні (геологічні) перспективні ресурси Q н.з.рес
визначаються згідно з початковою геолого-еокономічною оцінкою (ГЕО-3)
можливого промислового значення перспективної нафтоносної ділянки
надр. Кількість ресурсів нафт визначають за формулою:

Q н.з.рес =F персп еф.н K K θρ ,
h
н
н
п

2
де F персп – перспективна площа очікуваної нафтоносності, м ;
h еф.н – товща нафтоносного покладу, м;
K – коефіцієнт відкритої пористості породи-колектора, долі
п
одиниць;
K – коефіцієнт нафтонасиченості породи-колектора, долі
н
одиниць;
θ – перерахунковий коефіцієнт, який враховує усадку нафти на
поверхні після її дегазації, долі одиниць;
25