Page 90 - 6254

3. Кореляційні профілі за простяганням і поперек (вхрест) простягання
нафтогазоносної провінції, області (району). Для характеристики
літолого-стратиграфічного розрізу відкладів будують групу профілів, які
корелюють за такими ознаками: літолого-стратиграфічним розрізом;
електрокаротажними даними; наявністю і складом нафтогазоносних або
перспективних комплексів, екранувальних комплексів і пачок, водоносних
горизонтів. Масштаб профілів вибирають залежно від конкретних умов
(розмірів об'єкта, товщини осадового чохла, продуктивних комплексів і
покришок, наявної інформації). Кореляційні профілі містять відомості щодо
поширення колекторів і перекривних флюїдоупорів, а також розташування
основних нафтогазоносних і водоносних горизонтів у межах досліджуваної
території.
4. Схема стратиграфічної приуроченості нафтогазоносних горизонтів
провінції, області, району. Схему складають на основі кореляційних профілів.
По вертикалі наводять стратиграфічну і нафтогазогеологічну характеристику
розрізу (горизонти, світи, яруси, відділи та відповідний їм нафтогазоносний
комплекс) згори донизу – від молодих до більш давніх порід, а по горизонталі –
розміщення виявлених площ і родовищ відповідно до нафтогазогеологічного
районування. Характер нафтогазопроявів і тип колектору показують умовними
позначеннями. Схема дає інформацію про стратиграфічну приуроченість
нафтогазоносних комплексів, наявні в них нафтові і газові поклади загалом по
провінції, областях, а також по окремих районах і зонах
нафтогазонагромадження. Схема одночасно має демонструвати літологічний
характер порід-колекторів, що містять нафтові й газові поклади.
5. Карта рельєфу поверхні фундаменту. Таку карту з ізогіпсами поверхні
фундаменту, як кристалічного, так і складчастого, будують за комплексом
геофізичних даних, а також результатами буріння свердловин, що досягли
фундаменту. Дані стосовно структури поверхні фундаменту використовують для
визначення сумарної товщини осадового чохла і проміжного комплексу з метою
виявлення зон найбільшого прогинання фундаменту, а також меж басейнів і
великих елементів, у яких могли генеруватися й мігрувати вуглеводні як в
окремих нафтогазоносних комплексах, так і вертикально по диз'юнктивних
дислокаціях, що перетинають осадову товщу. На такій карті потрібно виділяти
зони розвитку слабометаморфізованих осадових порід.
6. Карта найважливіших критеріїв нафтогазоносності основних ком-
плексів. Для складання цієї карти спочатку з уже побудованих карт переносять
межі елементів районування з розташуванням родовищ нафти і газу, а також
площ, на яких отримано негативні результати, товщину комплексу, глибину його
залягання, виходи фундаменту на поверхню або ділянки його неглибокого
залягання. Потім на карті показують: межі відкладів, сприятливих для утворення
скупчень ВВ, з урахуванням меж екранувальних покришок; гідрогеологічні
критерії (мінералізація, метаморфізм, вміст розсіяної ОР, напори вод та ін.);
геохімічні критерії (типи фацій, типи ОР, розподіл ОР, тип і склад бітумоїдів,
бітумоїдні коефіцієнти тощо). Така карта дає змогу виділити в межах кожного
нафтогазоносного комплексу найсприятливіші для скупчень нафти і газу

86