Page 89 - 6254

Серед перелічених чинників, що контролюють процеси генерації, міграції
й акумуляції ВВ, провідна роль належить геотектоніці, оскільки юна зумовлює:
• умови формування та розміщення зон регіонального
нафтогазоутворення й нафтогазонагромадження;
• утворення структурних форм, що служать пастками у процесах акуму-
ляції;
• розподіл берегових ліній, зон виклинювання пластів, стратиграфічних та
інших незгідностей і заміщень, з якими пов'язане утворення неантиклінальних
пасток;
• виникнення та розвиток процесів міграції й акумуляції;
• зміну регіональних нахилів, що приводить до зміни розташування зон
живлення та розвантаження пластових вод;
• переформування покладів.
У зв'язку з цим нафтогазогеологічне районування слід проводити на
геоструктурній основі з виділенням у межах досліджуваних регіонів
геоструктурних елементів, до яких можуть бути приурочені елементи
нафтогазогеологічного районування різного рангу, що є об'єктами оцінки
ресурсів або еталонами.
Нафтогазогеологічне районування проводиться як за розрізом оціню-
ваного регіону, так і за його площею, охоплюючи весь об'єм осадового чохла.
Результати робіт із нафтогазогеологічного районування і кількісної оцінки
перспектив нафтогазоносності відбивають на картах і схемах, які є основою для
узагальнення наявного фактичного матеріалу про стан, ступінь розвіданості й
вивченості території, а також для диференціації цієї оцінки щодо виявлення
структурно-тектонічних особливостей будови, літолого-стратиграфічного
розрізу, ступеня перспективності та визначення напрямів подальших
геологорозвідувальних робіт на нафту і газ. Для карт і схем підбирають єдиний
масштаб, що забезпечує детальність, потрібну для визначення відповідних
параметрів у межах території досліджень.
За результатами оцінки перспектив нафтогазоносності певної території
складають такі основні графічні документи.
1. Оглядова карта. На ній наносять: межі нафтогазоносних провінцій,
областей, районів і зон нафтогазонагромадження, а також адміністративних
одиниць; основні тектонічні елементи і диз'юнктивні дислокації; підготовлені до
буріння локальні підняття й АТП (фондові й ті, що знаходяться в розвідці на дату
оцінки); неструктурні пастки, відомі в межах території; відкриті родовища
(нафтові, нафтогазові, газові, газоконденсатні). Ця карта служить документом,
що висвітлює розміщення уже відомих родовищ у межах певних територій, їхні
типи та основні результати виконаних пошуково-розвідувальних робіт.
2. Карта геолого-геофізичної вивченості з районуванням за ступенем
вивченості пошуково-розвідувальним бурінням і сейсмічними дослідженнями. На
2
ній виділяють території: а) за ступенем розбуреності, м/км : дуже високим
(>100), високим (100-50), середнім (50-10), низьким (10-1), дуже низьким (<1); б)
2
за ступенем вивченості і щільністю сейсмічних спостережень, мСГТ/км : добрим
(понад 300), середнім (300-100), слабким (до 100).

85