Page 64 - 6254
P. 64

Спосіб оцінки прогнозних ресурсів за питомими щільностями запасів
                                                    на одиницю площі
                      Суть  цього  способу  полягає  у  перенесенні  середньої  питомої  щільності
               початкових  потенційних  ресурсів  з  еталонної  ділянки  (або  ділянок)  на
               геологічно  подібну  до  неї  розрахункову  (оцінювану)  ділянку  із  внесенням
               поправкових коефіцієнтів, які враховують ступінь подібності.
                      Спосіб  застосовують  в  умовах  вивченості  розрахункових  ділянок,  коли
               відомі їхні площі й обмежена кількість інформативних параметрів, достатніх для
               зіставлення  розрахункових  ділянок  з  еталонними  й  обчислення  зведених
               коефіцієнтів  аналогії  між  ними.  Розрахунок  прогнозних  ресурсів  звичайно
               проводиться окремо для різних нафтогазоносних комплексів.
                      У прийнятих межах еталонної ділянки визначають її площу S е і питому (на
               одиницю площі) щільність початкових запасів вуглеводнів:


                                                                 =     е ,                                         (4.4)
                                                                 е
                                                                        е

                      де  Q е  –  сума  початкових  балансових  запасів  категорій  А+В+С 1+С 2
               покладів і перспективних ресурсів категорії С 3 із урахуванням коефіцієнта до-
               стовірності на еталонній ділянці.
                      Прогнозну  оцінку  ресурсів  розрахункової  ділянки  Q р  визначають  за
               формулою

                                                                  =       ,                                 (4.5)
                                                                        е р ан
                                                                  р

                      де S р – площа розрахункової ділянки.
                      Якщо загальне число еталонних ділянок дорівнює n, то для доказу дієвості
               моделі за формулою (4.3) визначають п(п - 1) коефіцієнтів аналогії К ан між усіма
               можливими  парами  еталонних  ділянок.  Подальший  аналіз  проводять  лише  за
               тими парами еталонів, у яких значення задовольняють нерівність: 0,5 < К ан < 2,0,
               оскільки в інших випадках порушується основний принцип методу аналогій –
               ділянки перестають бути подібними одна до одної. Нехай число виключених з
               розгляду коефіцієнтів аналогії К ан дорівнює g. Тоді для [п(п-1)- g] пар ділянок
               здійснюється перехресний «внутрішній» прогноз з еталона на еталон.
                      Обчислюють похибки прогнозу

                                                               ∆  =   −   ,                               (4.6)
                                                                  р
                                                                               е
                                                                         р

                      та їхнє середньоквадратичне значення


                                                           (   )

                                                ∆  =                ∆  / (  − 1) −  .                            ( .  )
                                                   р
                                                                        р



                                                              60
   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69