Page 47 - 6254

Приклад, коли у свердловині отримано низький приплив нафти або
вільного газу і, згідно з техніко-економічними розрахунками, видобуток і
використання їх економічно недоцільні, ілюструє рис. 2.8.
Запаси покладу вважають позабалансовими (потенційно економічними)
класу 222 (кат. С 2пзб) за результатами геолого-економічної оцінки покладу з
попередньо розвіданими запасами. Його розробка на момент оцінки
економічно нерентабельна, але в майбутньому запаси можуть стати об'єктом
промислового значення (наприклад, у разі підвищення вартості вуглеводнів чи
впровадження нових технологій). Запаси вуглеводнів відносять до
позабалансових (потенційно економічних) класу 222 (кат. С 2пзб) тільки на
підставі техніко-економічних розрахунків.
У разі, якщо проведено дослідно-промислову розробку покладу й
обґрунтовано визначено підрахункові параметри, запаси відносять до
розвіданих достовірних класу 111+221 (кат. С 1), а площа підрахунку цих
запасів визначається границею зони дренування вуглеводнів, встановленою за
даними свердловин, які під час дослідно-промислової розробки дали сталі
припливи.
За відсутності даних для розрахунку радіуса зони дренування його беруть
не більшим як 500 м.
На рис. 2.9 наведено приклад підрахункового плану та розрізу з
визначенням меж розвіданих запасів класів 111+221 (кат. С 1) та попередньо
розвіданих запасів класів 122+222 (кат. С 2).
Узагальнений принцип застосування Класифікації запасів і ресурсів
залежно від рівня геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки
покладу ілюструє рис. 2.10.
Затверджені ДКЗ України запаси вуглеводнів ставляться на облік у
Державному балансі запасів вуглеводнів, що мають промислове значення.
Дані про запаси нових розвіданих покладів, що підготовлені до промислового
освоєння, використовують при проектуванні підприємств із видобутку, тран-
спортування та комплексної переробки нафти і газу.
За попередньо розвіданими запасами класів 122+222, 332 (кат. С 2)
визначають перспективи родовища, планують геологорозвідувальні роботи
або геолого-промислові дослідження для переведення свердловин на пласти,
що залягають вище, а також для проектування розробки родовищ (на щойно
розвіданих покладах, підготовлених до промислового освоєння).
Дані про перспективні ресурси нафти і газу класу 333 використовують
при плануванні пошукових робіт з метою приросту запасів класів 111, 121, 122
(кат. С 1, С 2). Відомості про прогнозні ресурси класу 334 (кат. Д 1) - для
обґрунтування найефективніших напрямів ГРР, їх планування і прирощення
запасів на перспективу, обґрунтування довготривалих перспектив розвитку
видобутку нафти і газу.
Матеріали про прогнозні ресурси класу 334 (кат. Д 2) як менш обґрунтовані

й такі, що базуються на загальних геологічних уявленнях та аналогії з більш
вивченими територіями для планування регіональних ГРР і вибору напрямів
пошукових робіт.

43