Page 46 - 6254

На рис. 2.4 наведено приклад підрахункового плану та розрізу з
визначенням меж перспективних ресурсів вуглеводнів класу 333 (кат. С 3).
Заповнення пастки приймають за останньою замкненою ізогіпсою
прогнозного покладу. Коефіцієнт заповнення пастки можна приймати за
аналогією з сусідніми родовищами, що мають подібні будову й умови форму-
вання пастки.
По перспективних за ГДС покладах вуглеводнів, розкритих одиночною
свердловиною але не випробуваною з причин буріння свердловини на більш
глибокі перспективні горизонти, на площі покладу вище від НГВП запаси
відносять до попередньо розвіданих із невизначеним промисловим значенням
класу 332 (кат. С 2), а на площі покладу нижче від НГВП -до рівня глибини
УГВК (або УВНК) оцінюють перспективні ресурси класу 333 (кат. С 3).
На рис. 2.5 наведено приклад підрахункового плану та розрізу з
визначенням меж попередньо розвіданих запасів з невизначеним
промисловим значенням класу 332 (кат. С 2) і перспективних ресурсів
вуглеводнів класу 333 (кат. С 3).
Запаси нафти і вільного газу відкритих нових покладів підраховують на
основі максимального обсягу інформації, яка є на даний час. По свердловині,
що дала приплив нафти або вільного газу, потрібно виділити ефективні
нафтогазонасичені товщини, вивчити колекторські властивості та інші пара-
метри. Підрахунковий план покладу успадковує структурні побудови,
виконані за даними сейсмічних матеріалів, що були основою для здійснення
пошукового буріння.
Якщо у свердловині отримано приплив вуглеводнів, але поклад не
вводився у дослідно-промислову розробку, запаси відносять до попередньо
розвіданих класу 122+222 (кат. С 2), площу підрахунку запасів обмежують
колом радіусом 500 м або радіусом, що дорівнює подвоєній відстані між
експлуатаційними свердловинами, прийнятій у даному районі для ана-
логічних родовищ. На решті площі покладу вище від НГВП запаси відносять
до попередньо розвіданих із невизначеним промисловим значенням класу 332
(кат. С 2), а нижче від НГВП до рівня УГВК (або УВНК) оцінюють
перспективні ресурси класу 333 (кат. С 3). На рис. 2.6 наведено приклад
підрахункового плану та розрізу з визначенням меж попередньо розвіданих
запасів вуглеводнів класів 122+222 (кат. С 2), з невизначеним промисловим
значенням класу 332 (кат. С 2) та перспективних ресурсів класу 333 (кат. С 3) у
разі геолого-економічної доцільності подальшої розвідки й дослідно-промис-
лової розробки.
На рис. 2.7 наведено варіант, за яким у свердловині, що знаходиться у
пробній експлуатації, отримано приплив вуглеводнів. У цьому разі запаси
відносять до розвіданих вірогідних класу 121+221 (кат. С 1), а площу
підрахунку запасів визначають розрахованим радіусом зони дренування
вуглеводнів. За відсутності необхідних даних для розрахунку величини раді-
уса зони дренування, радіус підрахункової площі беруть не більшим за 500 м.

42