Page 57 - 6228

Рисунок 7.5 – 1 – металева труба, 2 – штир, 3 – кутова сталь

Планові знімальні мережі розвивають від пунктів державних геодезичних

мереж і мереж згущення.

Пункти планових знімальних мереж визначають прокладанням

теодолітних і мензульних ходів, прямими, зворотними, комбінованими

засічками, побудовою знімальних мікротріангуляційних мереж, а також у разі

необхідності, за допомогою GNSS-спостережень.

Граничні похибки положення пунктів планової знімальної мережі щодо

пунктів державної геодезичної мережі та геодезичних мереж згущення не

повинні перевищувати:

- 0,2 мм у масштабі плану на відкритій місцевості та на забудованій

території;

- 0,3 мм у масштабі плану – на місцевості, що вкрита деревами і

чагарниками.

7.2 Побудова планових знімальних мереж теодолітними ходами

Розвиток знімальних мереж теодолітними ходами для створення

топографічних планів у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 можна

виконувати з використанням:

- теодолітів, мірних стрічок і рулеток;

- оптичних теодолітів;

- світловіддалемірів та електронних тахеометрів.

Теодолітні ходи прокладають на місцевості, зручній для лінійних

вимірювань. Поворотні точки вибирають так, щоб забезпечити зручність

установки приладу та добрий огляд для виконання знімання. Теодолітні ходи не

повинні перетинати лінії полігонометрії.

Для визначення поправки за приведення довжин ліній до горизонту, якщо

кути нахилу 1,5° і більше, одночасно із вимірюванням горизонтальних кутів

одним прийомом вимірюють вертикальні кути. Якщо на лінії, яку вимірюють,

59