Page 128 - 6212

Верстати-гойдалки - це індивідуальний балансирний
механічний привід ШСН. їх випускали згідно із стандартами
1951, 1956 і 1966 р. Нині на верстати-гойдалки типу ВГ другої
модифікації діє ГОСТ 5666-76, який передбачає 13 типорозмірів
ВГ (табл.6.1). Наприклад, у шифрі ВГ5-3-2500 зазначено: 5 -
максимальне навантаження Р maxна головку балансира у точці
підвішування штанг, помножене на 10 кН; 3 – найбільша довжина
ходу гирлового штоку, м; 2500 - максимальний крутний момент
-2
М кр.max на веденому валі редуктора, помножений на 10 кН∙м.
Додатково верстати-гойдалки характеризуються кількістю
гойдань n балансира (подвійних ходів), які змінюються у
-1
інтервалі 5-15 хв .
Таблиця 12.1 - Технічна характеристика верстатів-гойдалок
Верстат-гойдалка Р max, Номінальна М кр.max, Зміни S n,
кН довжина ходу кН∙м м/хв.
штока, S, м

ВГ2-0,6-250 20 0,3-0,6 2,5 1,5-9
ВГ3-1,2-630 30 0,5-1,2 6,3 2,2-18
ВГ4-2,1-1600 40 0,9-2,1 16 4,2-31
ВГ5-3-2500 50 1,3-3 25 6,5-45
ВГ6-2,1-2500 60 0,9-2,1 25 4,5-31

ВГ8-3,5-4000 80 1,8-3,5 40 8,3-42
ВГ12-2,5-4000 120 1,2-2,5 40 6,0-30
ВГ8-3,5-5600 80 1,8-3,5 56 8,3-42
ВГ10-3-5600 100 1,5-3 56 6,5-36
ВГ10-4,5-8000 100 2,3-4,5 80 9-45
ВГ12-3,5-8000 120 1,8-3,5 80 10-35

ВГ15-6-12500 150 3,0-6,0 125 8,3-35
ВГ20-4,5-12500 200 2,3-4,5 125 8,3-42

126