Page 7 - 6210

В результаті вивчення курсу студент повинен знати:
класифікацію природних ресурсів і чинники, що впливають
на ресурсоефективність економічних процесів; показники
ефективності природокористування; основні методичні під-
ходи до економічної оцінки природних ресурсів; принципи
формування еколого-економічного механізму управління
ресурсозбереженням; теоретико-методичні основи ресурсо-
збереження.
Студент повинен вміти: проводити економічну оцінку
природних ресурсів; оцінювати шкоду нанесену підприємст-
вами за використання природних ресурсів і погіршення
якості довкілля; визначати економічну ефективність ресурсо-
використання на регіональному рівні; визначати перс-
пективні шляхи з ресурсозбереження для конкретного
суб’єкта господарської діяльності.

РОЗДІЛ І. ПРИРОДНІ ЧИННИКИ І ПРОЦЕСИ
ЛЮДСЬКОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ

1.1.Класифікація природних чинників

Основним критерієм класифікації природних чинників
до 1980 року була економічна роль їх у суспільному
виробництві [1]. Природні ресурси – це тіла і сили природи,
що використовуються в суспільному виробництві. Природні
умови – це тіла і сили природи, які мають важливе значення
для життя і діяльності суспільства, але безпосередньо не
приймають участі у виробничій діяльності людей.
Особливість сучасного розвитку продуктивних сил – це
поступове стирання межі між природними ресурсами та
природними умовами. Значно розширюються масштаби
використання природних чинників як ресурсів. Якщо раніше
чинник відносили до природних умов, то тепер він
перетворився на природний ресурс і зростає кількість
функцій, які може виконувати природний ресурс. За
ознаками відновлюваності, відтворюваності, замінності та
вичерпаності розрізняють такі види ресурсів [2]: Відновні і
невідновні – це ресурси здатні та нездатні до
самовідновлення (рослинність – відновний ресурс;
мінеральні багатства – невідновні). Вичерпні та невичерпні –
це ресурси, що виснажуються в процесі їх економічного
використання (грунт, кормові угіддя, корисні копалини), а
6