Page 26 - 6210

валових та інших витрат, амортизаційних відрахувань до
сукупного валового доходу підприємства. Другий етап
передбачає розрахунок досягнутого рівня
ресурсозбереження як різницю фактичного та базового
показників ресурсоємності виробництва. У випадку, якщо
показник досягнутого рівня ресурсозбереження має від’ємне
значення, то це свідчить про ефективну реалізацію проекту.
2. Розрахунок еколого-економічної ефективності
ресурсозбереження на основі показників економічної
ефективності інвестиційних проектів і ресурсоємності.
Автор роботи [13] пропонує проводити оцінку
ресурсозберігаючих проектів із використанням показників
чистої поточної вартості, внутрішньої ставки прибутковості,
терміну окупності. Чистий грошовий потік розраховується
на основі порівняння повної енергоємності одиниці
продукції за видами енергоресурсів до і після реалізації
енергозбереження із врахуванням обсягу зекономленого
енергоресурсу та цінами його одиниці за формулою:
m
Росн.= e ( oi e *) O * Ці , (3.1)
i 1
1
і 1
де Росн. – основні результати від реалізації інвестицій,
грн.;
m – кількість видів енергоресурсів, обсяг споживання
яких змінюється від реалізації заходу;
℮оі, ℮1і – енергоємність 1 грн. виробленої продукції за
і-м видом ресурсу до і після впровадження заходу
відповідно, нат. од/грн.;
О1- обсяг виробленої продукції після впровадження
заходу, грн.;
Ці – ціна одиниці і-го виду енергоресурсу, грн.
3.Оцінка еколого-економічної ефективності
ресурсозберігаючих заходів на основі показника
екоефективності. У світовій практиці для оцінки еколого-
економічних показників ресурсозберігаючих проектів
широко використовують показник екологічної ефективності,
критеріями якого є:
- мінімізація матеріаломісткості та енергоємності
товарів і послуг;
- мінімізація розсіювання токсичних речовин;
- підвищення можливостей рециркуляції матеріалів;

25