Page 16 - 6210

високотехнологічних наукоємних виробництв, сфери послуг
(тобто зниження питомої ваги галузей групи А та
підвищення галузей групи Б) автоматично зменшують
ресурсоємність ВВП держави. Чинник зміни цін на ресурси є
важливим каталізатором ресурсозберігаючих процесів,
оскільки він створює умови для переходу до
ресурсозберігаючого розвитку. Збільшення цін на ресурси
приводить до підвищення виробничих витрат підприємств,
внаслідок чого виникає потреба в економії ресурсів.
Зростання вартості ресурсів різко підвищує економічну
ефективність ресурсозберігаючих заходів, тим самим
стимулюючи прийняття управлінських рішень, які сприяють
їх впровадженню. Обсяги та якість запасів ресурсів і темпи
їх зростання, а також монопольне становище власників
ресурсів пов’язані з коливанням цін на ресурси. Достатня
кількість на ринку ресурсів, необхідних для виробництва
продукції, спричиняє стабілізацію цін або падіння цін, тим
самим знижуючи мотивацію споживачів до
ресурсозбереження. Скорочення пропозиції ресурсів
внаслідок зменшення природних запасів обумовлює
зростання цін на ресурси і стимулювання
ресурсозберігаючих процесів. Важливим чинником впливу
на ціну ресурсу є монополізм ресурсовласників. Вони
можуть утворювати штучний дефіцит або надлишок
пропозиції ресурсів, маніпулюючи ціною і тим самим
протидіяти або підштовхувати до впровадження
ресурсозберігаючих заходів. Інституціальний чинник.
Прискорення або гальмування процесів
ресурсозбереження залежить в основному від особливостей
господарського механізму, який забезпечує організацію,
планування, стимулювання та контроль ресурсозберігаючих
процесів. Якщо господарський механізм ефективно виконує
зазначені вище функції ресурсозбереження, то можна
стверджувати, що інституціональний чинник має позитивний
вплив. При цьому забезпечується стійкий економічний
розвиток суб’єктів господарювання на основі запровадження
ресурсозберігаючих технологій, які спричиняють мінімальне
техногенне навантаження на довкілля. Для забезпечення
функцій ресурсозбереження господарський механізм може
використовувати адміністративні, соціально-психологічні та
економічні методи управління. Важливою складовою
інституціонального чинника є екологоекономічні механізми,
15