Page 15 - 6210

ресурси, інституціональний чинник, соціальні та екологічні
зміни і процеси глобалізації. Розвиток технологій в
основному залежить від частоти та якості винаходів і
відкриттів у сфері раціонального та економного
використання природних ресурсів і від термінів
впровадження їх у практичну діяльність суб’єктів
господарювання. Вплив чинника розвиток технологій на
ресурсозбереження може бути виражений за допомогою
формули П.Пільцера [1]:
n
W = P·T , (2.1)

де W - доступний обсяг природних ресурсів, які
придатні для промислового використання (національне
багатство);
Р – відносно фіксований повний запас природних
ресурсів (розвідані та нерозвідані запаси);
Т – технологія;
n – ступінь впливу технічних досягнень на природні
ресурси. Технологія є інформаційним чинником процесу
суспільного виробництва, що визначає його ефективність.
Відповідно до формули 2.1 використання технології
залежить від значення показника ступеня n, який
характеризує рівень розвитку технологій. Отже, складові
елементи ф. (2.1) Т і n є взаємозалежними і спільно
впливають на виробництво продукції для задоволення
суспільних потреб. Обсяг виробленої продукції при
використанні природних ресурсів на певному етапі розвитку
технологій може бути визначений із формули 2.2 [1]:

Ов.п.= Р·Ке, (2.2)

де Ов.п. – обсяг виробленої продукції;
Ке – коефіцієнт ефективності використання природних
ресурсів у виробництві.
Формула (2.2) відображає вплив чинника науково-
технічного прогресу (розвиток технологій) на рівень
ефективності використання ресурсів у суспільстві. Галузі
групи А характеризуються високим рівнем ресурсоємності
своєї продукції порівняно з галузями групи Б, а це приводить
до підвищення рівня ресурсоємності ВВП. Структурні
зрушення економіки країни в напрямі скорочення частки
важкої індустрії та переорієнтація на пріоритетний розвиток
14