Page 82 - 6208

6.2 МЕТОДИ ОЧИЩЕННЯ АЕРОЗОЛЬНИХ ВИКИДІВ

Спеціаліст з технології захисту навколишнього середовища повинен
мати чітке уявлення про методи і способи очищення повітря від пилу,
шкідливих газів і парів. Вирішення проблеми очищення повітря від

аерозольних і газових забруднень вимагає спеціальних знань різних
дисциплін, в першу чергу хімічної технології. Інженер, що
спеціалізується в області захисту навколишнього середовища, повинен
знати джерела виділення шкідливих аерозолів, пари і газів, властивості
цих шкідливих речовин, характер їх впливу на організм людини,
природне середовище та інші об'єкти і т. д. Він повинен знати основні
методи знешкодження найбільш поширених газових забруднень, галузь
їх застосування, переваги і недоліки, основні показники, реальні
можливості і перспективи в цій області.

Основними етапами системи знепилення повітря є:

* запобігання поширення "вихідної" аеродисперсної системи у повітрі
робочої зони і збільшення стійкості цієї системи в напрямку заздалегідь
виділеної області (процес пиловловлення);

* руйнування пилового аерозолю, що полягає у виділенні пилу з
повітря (процес пилеочистки);

* подальше зниження стійкості пилового аерозолю, що зберігся після
реалізації попередніх етапів. Полягає в інтенсифікації поширення
залишених в повітрі частинок пилу і аерації дисперсного середовища в
приземному шарі атмосфери (процес розсіювання пилу).

Кожен етап системи можна реалізувати різними методами
(аеродинамічним, гідродинамічним, електромагнітним, теплофізичним,
механічним та ін), які визначаються характером спрямованих зовнішніх
впливів на пиловий аерозоль. Будь-який метод може бути здійснений
різними способами (зрошенням, піною, парою, туманом і ін), а спосіб -
технічними засобами.
Знешкодження викидів припускає або видалення шкідливих
домішок з інертного газу-носія, або перетворення їх в нешкідливі
речовини. Обидва принципи можуть здійснюватись через різні фізичні і
хімічні процеси, для реалізації яких потрібні певні умови. Розрахунки