Page 69 - 6208

Четвертий етап (після 2030 року), коли, можливо, будуть
винайдені та почнуть освоюватися принципово нові екологічно чисті
енергоносії та джерела енергії, а також технології її виробництва. При
цьому на всіх етапах екологізації ПЕК передбачається реалізація
політики максимального енергозбереження та підвищення
енергоефективності, без чого необхідні витрати на екологізацію
енергетики та забезпечення імпорту ПЕР стануть непід’ємним тягарем
для економіки країни.
Важливе значення для екологізації енергетики, визначення
пріоритетності та забезпечення контролю за ефективністю реалізації
заходів зі зниження та усунення негативного впливу на довкілля має
створення у складі державної системи моніторингу навколишнього
природного середовища галузевої системи моніторингу обсягів
шкідливого впливу на довкілля, інтегрованої у відповідні регіональні
системи. Це дозволить отримувати в безперервному режимі достовірні
дані щодо обсягів шкідливого впливу підприємств ПЕК на довкілля,
здійснювати реальну оцінку ефективності заходів, що вживаються для
екологізації підприємств ПЕК. Енергетичною стратегією відповідно до
основних положень Зеленої книги передбачена оптимізація структури
енергетики на основі використання енергетичних джерел з низьким
рівнем викидів вуглецю, в тому числі поступовий перехід на
використання відновлювальних та нетрадиційних джерел енергії.
Енергетичною стратегією передбачено впровадження заходів щодо
протидії зміни клімату з одночасним балансом цілей щодо захисту
навколишнього середовища, конкурентноздатності та безпеки
енергозабезпечення відповідно до Лісабонської угоди.

Ключові напрями екологізації:

- поліпшення якості вугілля, що використовується ТЕС;

- поступове впровадження новітніх технологій виробництва тепла й
електроенергії, в тому числі за комбінованим циклом,

- оснащення підприємств ПЕК ефективними засобами уловлення
(зниження обсягів) шкідливих речовин, що викидаються в атмосферне
повітря тощо;

- підвищення ефективності дегазації вугільних родовищ, зниження
потенційної небезпеки загазування гірничих виробок;

- запобігання проявам газодинамічних явищ;
- попередження утворення осередків горіння на породних відвалах
шляхом покриття відвалів інертними матеріалами, рекультивація тощо;
- використання води водних об’єктів відповідно до цілей та умов її

надання;