Page 68 - 6208

рахунок проведення активної політики, спрямованої на підвищення
ефективності використання ПЕР та енергозбереження;
зменшення утворення екологічно шкідливих речовин в процесі
виробничої діяльності за рахунок впровадження прогресивних
технологій видобутку (виробництва), транспортування та використання
ПЕР в усіх галузях ПЕК, закриття підприємств з неприйнятним рівнем
екологічної безпеки, реалізації заходів запобіжного характеру щодо
охорони навколишнього природного середовища, екологізації
матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях
охорони довкілля та використання природних ресурсів; зменшення
шкідливого впливу на довкілля шляхом локалізації (вловлювання)
викидів і скидів з подальшою їх нейтралізацією, складуванням та
утилізацією; зменшення і, за можливості, усунення небезпечних
наслідків вже заподіяних екологічно небезпечних впливів підприємств
ПЕК на довкілля і населення, що проживає на прилеглих до них
територіях.
Для досягнення цих цілей необхідно забезпечити за складних умов
– за наявності негативної спадщини техногенного характеру, що
утворилася внаслідок недостатньої уваги до вирішення екологічних
проблем розвитку та функціонування ПЕК країни у минулий період,
інтенсивного удосконалення природоохоронного законодавства;
відсутності механізмів стимулювання заходів з екологізації підприємств
ПЕК, складної економічної ситуації в галузях ПЕК, яка унеможливлює
залучення достатніх інвестиційних ресурсів у короткостроковій (до 10
років) перспективі для вирішення завдань екологізації цього сектора
економіки.
Зважаючи на ці чинники, стратегія екологізації паливно-
енергетичного комплексу виходить, по-перше, з концепції поетапного
розроблення та реалізації заходів екологізації залежно від їх вартості, а,
по-друге, з принципу пріоритетності заходів, які здійснюються на
кожному етапі і визначаються їх екологічною актуальністю та
очікуваною еколого-економічною ефективністю. Виходячи з принципу
пріоритетності та економічної доцільності, визначено такі етапи
екологізації енергетики.

Перший етап (до 2010 року), протягом якого найбільшу увагу слід
приділити реалізації, передусім, мало- і частково середньовитратних
заходів екологізації.
Другий етап (2011 – рр.), упродовж якого мають здійснюватися
переважно середньо- і частково високовитратні заходи.
Третій етап (2021 – рр.), коли стане можливим перехід до
застосування найбільш ефективних, але водночас високотехнічних
заходів екологізації.