Page 15 - 6208
P. 15

стандартам,  що  дає  можливість  зіставляти  діючі  концентрації  різних
                  речовин в одних і тих же одиницях.
                        ГДК  -  гранично  допустима  концентрація  хімічної  речовини  в
                  повітрі робочої зони, мг/ м3. ГДК не повинна викликати захворювання
                  або  відхилень  в  стані  здоров'я,  які  виявляються  сучасними  методами
                  дослідження,  в  процесі  роботи  або  у  віддалені  строки  життя
                  теперішнього і наступного поколінь при щоденній (крім вихідних днів)
                  роботі у межах 8 годин чи іншої тривалості, але не більше 41 години на
                  тиждень, протягом усього робочого стажу.
                        ПДКсс  -  гранично  допустима  середньодобова  концентрація
                  хімічної речовини в повітрі населених місць, мг/м3. ПДКсс не повинна
                  спричиняти на людину прямого або непрямого шкідливого впливу при
                  невизначено  довгому  (роки)  вдиханні.  Це  основний  норматив  оцінки
                  стану атмосферного повітря з санітарно-гігієнічної точки зору.
                        ПДКмр  -  гранично  допустима  максимальна  разова  концентрація
                  хімічної речовини в повітрі населених місць, мг/м3. ПДКмр не повинна
                  викликати  рефлекторних  (в  тому  числі  субсенсорних)  реакцій  в
                  організмі  людини  при  вдиханні  протягом  30  хв.  Цей  показник
                  встановлюється  для  речовин,  що  володіють  специфічною  дією
                  (наприклад,  різким  запахом),  і  може  розглядатися  як  норматив,  якщо
                  його значення нижче, ніж ПДКсс.

                        Якість природних вод залежить від складу і кількості розчинених і
                  завислих    речовин,  мікроорганізмів,  гідробіонтів,  а  також  від
                  температури,  кислотності  та  інших  фізико-хімічних  показників.  Таким
                  чином, оцінка якості води може проводитися за фізичними, хімічними,
                  бактеріологічними та гідробіологічними показниками.
                        Стандарти  та  нормативи  якості  води  різні  для  водних  об'єктів
                  санітарно-побутового і рибогосподарського призначення.

                        Одним  з  факторів,  що  визначає  якість  природного  середовища,  є
                  гранично-допустимий викид в атмосферу (ПДВ) - науково-технічний
                  норматив,  який  установлюють  при  умові,  щоб  вміст  забруднюючих
                  речовин в приземному шарі повітря від джерела або сукупності джерел
                  не перевищував забруднень, визначених нормативами якості повітря для
                  населення, а також для тваринного і рослинного світів.
                        Сутність ПДВ полягає в нормуванні викидів, за існуючих методах
                  скорочення  відходів  виробництва  практично  неможливо  повністю
                  уникнути викиду в атмосферу шкідливих речовин. Разом з тим можливо
                  зменшити  промислові  викиди  до  встановленої  межі  або  послабити  їх
                  вплив до рівнів, визначених ГДК.
   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20