Page 10 - 6208

3) інтенсифікацією виробництва сільськогосподарської продукції, що
вимагає масового застосування добрив, гербіцидів і пестицидів, побічна
дія яких на навколишнє середовище виявиляється лише через тривалий
час.
Розсіюванню забруднюючих речовин багато в чому сприяло і
задимленя атмосфери викидами ТЕЦ, металургійних, хімічних,
нафтопереробних та інших заводів, автомобільного та авіаційного
транспорту. Нарощування світового суспільного виробництва
відбувається зі зростаючими темпами. Відповідно, розміри збитку, що
завдається навколишньому середовищу, збільшуються при цьому так,
що їх вже неможливо, як раніше, подолати природнім шляхом без
використання глибоко продуманого комплексу законодавчих і
технологічних заходів, які охоплюють усі сфери виробничої діяльності
людини.
Промислові відходи (ПО) і забруднення, що виділяються у
технологічних циклах підприємств і при очищенні виробничих стічних
вод, становлять найбільшу небезпеку, насамперед, для населення
великих промислових центрів і довколишніх регіонів, створюють
труднощі в роботі міських комунальних служб. Відомі, наприклад,
випадки вибухів легкозаймистих рідин (ЛЗР), що потрапили в
каналізаційні колектори. Крім того, в каналізацію скидаються тисячі
тонн гальванічних шламів, які містять токсичні важкі метали. У зв’язку з
цим осади міських станцій аерації в ряді випадків є непридатними для
використання як добрив.
На ранніх етапах розвитку людського суспільства антропогенний
вплив на природу був незначним. Забруднення навколишнього
середовища викликалося головним чином природними процесами -
виверженням вулканів, лісовими пожежами, вивітрюванням, ерозією
грунту і т.д. В процесі еволюції основними забруднювачами
навколишнього середовища стали відходи побутової діяльності
суспільства. Поступово з розвитком деяких галузей промисловості,
пов'язаних із виробництвом металів, а також гончарних виробів, скла,
вина, поташу, мила та ін., в атмосферу локально виділялися оксиди
вуглецю, сірки та азоту, пари металів. Крім того, побутові забруднення,
відходи харчових і фарбувальних виробництв потрапляли у водойми. З
винаходом пороху використовувалися великі кількості азотної та
сірчаної кислот, селітри, що призвело до посиленого розвитку хімії.
Розвиток промислового виробництва сприяв подальшому прогресу
металургійної, металообробної промисловості та хімічної технології за
одночасної концентрації виробництва.
У міжнародному праві виникло поняття "експорт забруднення",
що означає ліквідацію у розвинених країнах найбільш небезпечні з
точки зору забруднення навколишнього середовища виробництв і
переведення їх в країни, що розвиваються з надлишком робочої сили.