Page 147 - 6208

12.1) в точці трифазного периметра і поверхню твердого тіла утворюють
звернений в рідину кут, званий крайовим кутом змочування.

Рисунок 12. 1 - Схема утворення комплексу "бульбашка-частинка"

Змочувальна здатність рідини залежить від її полярності, зі
зростанням якої здатність рідини змочувати тверді тіла слабшає.
Зовнішнім проявом здатності рідини до змочування є величина її
поверхневого натягу на межі з газовим середовищем, а також різниця
полярностей на межі рідкої і твердої фаз. Процес флотації проходить
ефективно при поверхневому натягу води не більше 60-65 мН/м.
Ступінь змочування водою твердих або газових частинок, завислих
у воді, характеризується величиною крайового кута змочування. Чим
більший кут, тим більша гідрофобна поверхня частинки, збільшується
ймовірність прилипання до неї, міцність утримання на її поверхні
повітряних бульбашок. Такі частинки мають малу змочуваність і легко
піддаються флотації.
Велике значення при флотації мають розмір, кількість і
рівномірність розподілу повітряних бульбашок в стічній воді.
Оптимальні розміри повітряних бульбашок 15-30 мкм, а максимальні
100-200 мкм. Таким чином, процес флотації полягає в наступному: при
зближенні в воді бульбашки повітря, що піднімається, з твердою
гідрофобною частинкою їх розділяє прошарок води; при деякій
критичній товщині води бульбашка проривається і відбувається
злипання бульбашки з частинкою; потім комплекс "бульбашка-
частинка" піднімається на поверхню води, де бульбашки збираються, і
виникає пінний шар з вищою концентрацією частинок, ніж у вихідній
стічній воді. Прилипання відбувається при зіткненні бульбашки з
частинкою або при утворенні бульбашки з розчину на поверхні
частинки. На величину змочування поверхні зважених частинок
впливають адсорбційні явища і присутність у воді домішок ПАР,