Page 144 - 6208

Для забезпечення нормальної роботи освітлювача стічну воду після
змішування з коагулянтами направляють у відділювач повітря, де вона
звільняється від бульбашок газів, що виділяються в результаті реакції.
Протягом однієї години допускається коливання температури не більше
0
ніж на 1 С, а витрати - не більше ніж на 10 %.

11.2. ЕЛЕКТРОКОАГУЛЯЦІЯ

Коагуляція вод, що містять дрібнодисперсні і колоїдні частинки,
може відбуватися при пропусканні стічних вод через електролізер з
анодом, виготовленого з алюмінію або заліза. Метал анода під дією
постійного струму йонізується і переходить в стічну воду, частинки
забруднень якої коагулюються з утворенням важкорозчинних
гідроксидів алюмінію і заліза.
Розчинення у воді 1 г алюмінію еквівалентно введенню 6,3 г
A1 2(SO 4) 3 і 1 г заліза - введенню 2,9 г FеСl 3 і 3,6 г Fe 2(SO 4) 3. Теоретична
витрата електроенергії для розчинення 1 г алюмінію - 12, а 1 г заліза -
2
2,9 Вт·год. Густина струму рекомендується не більше 10 А/м , відстань
між електродами не більше 20 мм, а швидкість руху води між
електродами не менше 0,5 м/с. Метод електрохімічної коагуляції може
бути застосований для обробки стічних вод, що містять емульговані
частинки масел, жирів і нафтопродуктів, хромати, фосфати.
Компактність установок, відсутність реагентного та складського
господарства, простота обслуговування є безперечною перевагою
методу електрохімічної коагуляції. Однак значні витрати електроенергії
і металів, які є наслідком утворення окисної плівки на поверхні
електродів, їх механічне забруднення домішками стічних вод, а також
нагрівання оброблюваної стічної води обмежують сферу застосування
цього методу.
На рис. 11.4 зображена електрокоагуляційна установка з очищення
стічних вод, що містять нафтопродукти і зважені речовини в
концентрації відповідно 0,3-7,5 і 0,5-8 г/л. При електрокоагуляції в
резервуарі через систему плоских сталевих електродів, встановлених на
відстані 10 мм один від одного, пропускається постійний струм
2
густиною 0,6 А/дм під напругою 10-18 В.