Page 137 - 6208
P. 137
У стічних водах можуть міститися тверді (глина, волокна, цемент,
кристали солей і т.п.) і рідкі (нафта і нафтопродукти, смоли та інші)
забруднення. Колоїдні частинки, що представляють собою сукупність
великого числа молекул речовини, яка міститься в стічній воді в
диспергованому стані, при перемішуванні міцно утримують
покриваючий їх шар води. Володіючи великою питомою площею
поверхні, колоїдні частинки адсорбують у воді іони переважно одного
знака, які значно знижують вільну поверхневу енергію колоїдної
частинки. Іони, що безпосередньо прилягають до ядра, утворюють шар
поверхнево-ядерних іонів, або так званий адсорбційний шар. У цьому
шарі може перебувати також невелика кількість протилежно заряджених
іонів. Коагулююча дія є результатом гідролізу, який відбувається
чергово за розчиненням. Сили взаємного тяжіння між колоїдними
частинками починають переважати над електричними силами
відштовхування при ξ - потенціал системи менше 0,03 В. При ξ = 0 В,
коагуляція відбувається з максимальною інтенсивністю, стан колоїдної
системи в цьому випадку називається ізоелектричним, а величина рН
називається ізоелектричної точкою системи (рис. 11.1.).
Рисунок 11.1 - Будова міцели:
а) - адсорбційний шар; б) - дифузний шар; 1 - ядро
Процес гідролізу коагулянтів і утворення пластівців відбувається за
такими стадіями:
