Page 24 - 6194

тільки при дослідженнях за допомогою штучних супутників
Землі за межами земної атмосфери відкрито області високої
щільності енергетичних частинок - внутрішній і зовнішній
радіаційні пояси Землі.
Радіаційні пояси Землі майже повністю складаються з
електронів і протонів, що мають енергію від
кілоелектронвольт до сотень мегаелектронвольт. В них
знайдено також альфа-частинки та деякі більш важкі іони.
Внаслідок особливої конфігурації силових ліній, магнітне
поле Землі створює для заряджених частинок пастку, в якій
вони можуть тривалий час утримуватись.
Внутрішній радіаційний пояс розташований на
висотах, що не перевищують 12 тис. м. Зовнішній радіаційний
пояс знаходиться на висоті приблизно 57 тис. км. Розподіл на
внутрішній і зовнішній радіаційні пояси умовний. Насправді,
ця область навколоземного простору заповнена зарядженими
частинками, які рухаються в магнітному полі Землі. Ця
область називається магнітосферою. Вона відокремлена від
міжпланетного простору магнітопаузою та перехідною
областю.
Крім радіаційних поясів, які знаходяться за межами
літосфери і існування яких пов'язане з діяльністю Сонця,
Земля, як космічне тіло, має власну радіацію. Вона пов'язана з
наявністю в гірських породах кори радіоактивних елементів,
розпад яких викликає різноманітні радіоактивні аномалії на її
поверхні. Іноді вони досягають досить високих енергій
(особливо в місцях скупчення уранових руд).
Електричне поле Землі найтісніше пов'язане з її
магнітним полем. Воно залежить від процесів іонізації повітря
та просторового розподілу позитивних і негативних зарядів,
що виникають при цьому. Іонізація повітря відбувається під
впливом космічних променів, ультрафіолетового
випромінювання Сонця, випромінювання радіоактивних
елементів Землі, електричних розрядів в атмосфері та інших
факторів. Багато атмосферних процесів, таких як конвекція,
утворення хмар, опади тощо, сприяють частковому розподілу
різнойменних зарядів та електричних полів, що виникають в
атмосфері. Існування електричного поля атмосфери сприяє
виникненню струмів, які заряджають електричний
конденсатор “Атмосфера – Земля”.
Теплове поле Землі має подвійну природу походження:
космічну (сонячну) і власну (глибинну).
Сонячна теплота викликається припливом потужного
радіаційного потоку, який надходить від Сонця. Земля
одержує від Сонця близько 1,26х10 21 кал/год тепла. Ця
кількість тепла майже у 300 разів більша від теплової енергії,

23