Page 21 - 6194
P. 21
Земна кора (або шар А) має перемінну товщину. Її
верхня тверда оболонка обмежується знизу поверхнею
Мохоровичича (на глибині 30-70 км). Під гірськими масивами
потужність земної кори зростає, а в рифтових долинах
серединно-океанічних хребтів – вона мінімальна.
Земна кора як геосфера складає незначну частину від
загального об'єму і маси Землі. За складом і товщиною земну
кору поділяють на три основні типи: континентальну,
океанічну та кору перехідних областей.
Континентальна кора характеризується середньою
товщиною в межах 10-15 км, при максимальній товщині до 70
км. Вона складена магматичними, метаморфічними та
осадовими породами. Від поверхні до глибини 5-15 км
знаходиться осадовий шар. Під ним залягає граніто-гнейсовий
шар товщиною 15-20 км, який складений магматичними і
метаморфічними породами, переважно кислого складу. В
нижній частині континентальної кори залягає потужний шар
базальтів товщиною до 40 км.
Океанічна кора характеризується незначною
товщиною, яка місцями складає 5-10 км. Вона також
складається із трьох шарів: а) верхнього осадового, який
складений незцементованими розсипчастими осадами
(товщиною декілька сотень метрів); б) базальтового
(товщиною 1,5-2,0 км), який в основному утворений
продуктами підводних вивержень вулканів із незначними
прошарками ущільнених осадів; в) нижнього шару (товщиною
3-5 км), який складається із основних та ультраосновних
гірських порід базальтового ряду.
Кора перехідних областей розвинута переважно по
периферії континентів, в межах окраїнних морів, які
замикаються цілими архіпелагами островів. Тут
континентальна кора змінюється на океанічну. Ця зона за
своєю будовою, товщиною, речовинним складом, густиною,
швидкістю і характером проходження сейсмічних хвиль
займає перехідне становище.
//
Шари В, С, D' і D входять до складу мантії Землі.
Шар В простягається від поверхні Мохоровичича до глибини
400 км. Його іноді ототожнюють з верхньою мантією Землі,
хоча в динамічних моделях вона обмежується глибиною 700
км, нижче якої відсутні джерела землетрусів.
Шар С (шар Голіцина) знаходиться на глибинах 400-
950 км і характеризується різким ростом швидкостей хвиль,
пов'язаних з переходом мінералів у більш щільні модифікації.
Нижня мантія знаходиться в інтервалі глибин 950-2900
км (шар D). За характером поширення сейсмічних хвиль її
часто поділяють на дві частини. Верхня частина (D')
20