Page 163 - 6194

За розмірами розрізняють мегарельєф (планетарний),
макрорельєф, мезорельєф, мікрорельєф та нанорельєф.
Планетарні форми (мегарельєф) займають величезні
площі в сотні тисяч і мільйони квадратних кілометрів. Вони
ускладнюють геоморфологічну будову материкових та
океанічних просторів. Вважається, що планетарні форми
рельєфу найбільш тісно пов'язані з тектонічними процесами.
Сюди належать материки, геосинклінальні пояси, океанічне
ложе та серединно-океанічні хребти.
Материки - це величезні масиви земної кори, більша
частина поверхні яких виступає над рівнем Світового океану у
вигляді суші, а периферійна частина занурена під рівень
океану. В сучасну геологічну епоху існує шість материків:
Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка,
Австралія, Антарктида.
Геосинклінальний пояс являє собою найбільш
рухомий і проникний тектонічний елемент літосфери.
Характерним для нього є набір певних літологічних формацій,
закономірне розповсюдження магматичних явищ, інтенсивна
дислокованість і часто глибокий метаморфізм осадів і
вулканітів. Довжина досягає декількох десятків тисяч
кілометрів, а ширина - сотень і тисяч кілометрів.
В сучасному розумінні геосинклінальний пояс - це
один із типів рухомих поясів Землі, який утворюється на межі
величезних літосферних плит або в результаті роз'єднання
континентальних плит і рифтоутворення. Розвивається
відповідно на океанічній і потоншеній континентальній корі.
Морфологічно геосинклінальні пояси характеризуються
великою розчленованістю рельєфу, амплітуда якого по
екстремальних точках доходить до 20 км. Характерним є дуже
різке наростання градієнтів висот, які на схід від Філіппін
досягають 12 км на 130 км. В зонах поясів спостерігається
різке коливання товщини земної кори і літосфери. З
геосинклінальними поясами пов'язані зони великих
глибинних розломів, які знаходяться в мантії на глибині 700
км. У зв'язку з цим, вони проявляють високу сейсмічність та
вулканічну активність.
Ложе океану - величезна планетарна мегаструктура,
яка являє собою все океанічне дно, обмежене активними і
пасивними континентальними окраїнами. Відповідає воно
області розповсюдження кори океанічного типу. Включає в
себе величезні форми рельєфу - серединно-океанічні хребти,
глибоководні котловини, океанічні жолоби, підводні гори і
хребти.
Серединно-океанічні хребти являють собою підводні
підняття ложа океанів в зонах активного розсування

162