Page 246 - 6183

розпресовування, розшплінтовування, розштифтовування,
розпломбовування, розгвинчування та інші.

Особливістю методики нормування розбирально-складальних робіт є
схожість операцій, які залежно від габаритних розмірів, шорсткості поверхні,

натягу посадки спряжень та іншого відрізняються часом складання-
розбирання виробу. У практиці виробництва та ремонту автомобілів

використовують декілька методів визначення основного часу на

розбирально-складальні роботи. Основний час на вказані роботи можна

вибирати за статистичними даними та даними діючих підприємств і

зведеними в нормативні таблиці, які отримують шляхом хронометражу або

фотографії (нагляду).

Другий метод передбачає використання залежності зміни основного

часу від параметрів кріпильних елементів (див. додаток А). В даному

випадку основний час tо на складальні роботи на основі емпіричних

залежностей можна нормувати з похибкою (5...15)%.

Використовуючи рекомендації [42, с.12], можна скласти план

визначення технічної норми часу на складання-розбирання виробу:

8.2.1 Вивчають конструкцію вузла і технологічний процес складання,

при цьому складають загальний план операцій та технологічну схему

складання (розбирання) вузла.

8.2.2 Вибирають обладнання, пристрої та інструмент в залежності від

програми випуску виробів.

8.2.3 За емпіричними залежностями (додаток А) для кожного виду дії

визначають основний (технологічний) час t oi.

8.2.4 Для кожного виду дії знаходять оперативний час t oпi, що

витрачається на i-ту складальну (розбиральну) операцію з урахуванням

допоміжного часу, який становить (15...60)% від основного часу

t oпi = t oi + t допi = t oi + (0,15...0,6)t oi. (8.7)

8.2.5 Визначають загальний оперативний час t oп:

242