Page 241 - 6183

Питання про доцільність відновлення деталей того або іншого
найменування може бути вирішено на основі залежності, запропонованої

М.А. Масино:
М  8 , 0 МП  kД , (7.3)
Р и
де М р – витрати на ремонтні матеріали в % від повної собівартості

відновлення деталей С в;

МП – витрати на матеріал і напівфабрикати в % від повної собівартості

виготовлень деталей С в;

Д и – витрати на заробітну плату в % від повної собівартості

виготовлення деталей С и;

k – коефіцієнт, що залежить від співвідношення відсотків накладних

витрат при виробництві і при відновленні деталей даного найменування.

Цією залежністю можна користуватися для визначення доцільності

відновлення деталей, що мають необхідний запас міцності (механічної,

втомної і т.д.).

Вибір способу усунення дефектів виконується на основі критеріїв,

розроблених В.А. Шадричевим і уточнених М.А. Масино.

Критерій застосовності дозволяють з існуючих способів усунення

дефекту вибрати ті, які щонайкраще відповідають даній деталі.

Цей критерій описується функцією:

 m 
К    М ;Ф ;D ;И ;Ф ;Н ;Ф ;  T ,  (7.4)
М Д Д Д Д Д Д Д i
  і 1 

де М Д – матеріал деталі;

Ф д, D Д – форма і діаметр відновлюваної поверхні деталі;

И Д – величина зношування деталі, що підлягає відновленню;

Н Д – величина і характер навантаження, яке сприймає деталь;

m
 T – сума технологічних особливостей способу, що визначають
i
 і 1
область його раціонального застосування.

237