Page 6 - 6159

1 СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВЕДЕННЯ
МОНІТОРИНГУ ЗЕМЕЛЬ

1.1 Зміст і структура системи моніторингу земель
За останні 10-15 років на Україні площа
сільськогосподарських угідь зменшилась майже на 500 тис. га.
У районах інтенсивного землеробства та високої концентрації
промислового виробництва техногенна трансформація ґрунтів
стала не тільки відповідати інтенсивності природного
ґрунтоутворення й набагато його перевищувати.
Для точної оцінки подібних перетворень та
здійснення спрямованого регулювання ґрунтових процесів
виникає потреба в організації систематичних спостережень за
ними, тобто в організації службі моніторингу.
Згідно зі ст. 95 Земельного кодексу України,
моніторинг земель – це система спостереження за станом
земельного фонду, в тому числі земель, розташованих у зоні
радіоактивного забруднення, з метою своєчасного виявлення
змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних
процесів. Його відсутність може призвести до незворотних
процесів руйнування ґрунтового покриву, що потім
потребуватиме величезних коштів і часу на його відновлення.
Тому, як з екологічних, так і з господарсько-економічних
міркувань найдоцільніше й вигідніше запобігати
несприятливим змінам, ніж згодом їх усувати.
Основним завданням моніторингу земель є
формування та підтримання на сучасному рівні системи
інформації про стан земельних ресурсів, залучених в
господарське або інше використання на певній території, а
саме про зміни в стані земель, викликанні антропогенними
діями. Отже, об'єктом моніторингу є землі, які піддаються
антропогенній дії, тобто залученні людиною в господарське
або інше використання.

5