Page 5 - 6159

ВСТУП

Державний моніторинг земель як система
спостережень за використанням та екологічним станом
земель, за зміною агрохімічних і фізичних показників ґрунтів,
є важливим народногосподарським завданням і здійснюється
спеціалізованими службами міністерств і відомств у
встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Для ведення державного моніторингу земельних
ресурсів рішенням відповідних органів виконавчої влади на
всій території України створюється та функціонує мережа
дослідних земельних ділянок з метою проведення на них
необхідних спостережень, вимірювань та обстежень
екологічного стану земель, зміни показників корисних
властивостей ґрунтів під впливом господарської та інших
видів діяльності.
Моніторинг класифікують як систему спостережень
та контролю за станом оточуючого людину середовища з
метою розробки заходів з охорони, раціонального
використання природних ресурсів і попередження про
ситуації, що шкідливі або небезпечні для здоров’я людей,
існування живих організмів та їх угруповань, природних
комплексів та об’єктів. Окрім спостережень, завданням
моніторингу є також оцінювання стану середовища та
прогнозування його змін. За різними основами розрізняють
моніторинг біосферний, екологічний, біологічний, санітарно-
токсикологічний, міжнародний, регіональний, локальний,
імпактний, безпосередній та дистанційний, базовий.
Першочергову увагу приділяють спостереженню за
антропогенними змінами в природі та моніторингу земель.

4