Page 8 - 6157

- фізико-хімічні – характеризують взаємозв’язок фізичного та
хімічного станів чи хімічних процесів, що відбуваються у матеріалі (дисперсність,
в’язкість, пластичність мінерального тіста, когезія, адгезія, здатність до твердіння чи
емульгування).
2. Хімічні – характеризують здатність матеріалу до хімічних перетворень при
взаємодії з речовинами, що контактують з ним: стійкість до мінералізованих

середовищ; кислотостійкість; лугостійкість; токсичність.
3. Технологічні – визначають здатність матеріалу сприймати технологічну
обробку чи переробку: полірувальність; подрібнюваність; гвоздимість;
розпилюваність; абразивність; формівність; злежуваність; розшаровуваність.
4. Спеціальні властивості: декоративність (колір, блиск, фактура); акустичні
властивості; електропровідність; прозорість; радіаційна непроникність.

5. Експлуатаційні властивості – характеризують здатність матеріалу чинити
опір руйнівній дії зовнішніх факторів: атмосферостійкість, повітростійкість,
біологічна стійкість, корозійна стійкість, старіння, надійність.

7