Page 10 - 6157

Ударна обробка полягає в обколюванні поверхні каменю за допомогою
каменетисного інструмента зі змінними наконечниками, завдяки чому дістають так
звані фактури сколювання.
Природні кам’яні матеріали і вироби класифікують за такими ознаками:
- середньою густиною (важкі та легкі);
- міцністю при стиску;

- морозостійкістю;
- коефіцієнтом розм’якшення;
Переваги та недоліки матеріалів із природного каменю
1. Різноманітність. Природний камінь це унікальне творіння природи, а не
типовий продукт серійного промислового виробництва. Естетичні властивості,
обумовлені певним кольором, текстурою.

2. Неповторність, досягається різноманіттям художньої виразності каміння
та можливістю створення форм при варіюванні розмірів і різних видів фактур. Крім
плит, із каменю можна виготовляти будь-які об’ємні фігури.
3. Довговічність. Висока міцність при стиску, атмосферо-, морозо-,
зносостійкість багатьох видів природного каменю.
4. Теплофізичні властивості. Щільний природний камінь добре проводить
теплоту і здатний утримувати її тривалий час. Витрати на опалювання та
кондиціонування висотних будинків з кам’яними фасадами є значно нижчими ніж для

скляних фасадів.
5. Екологічність. Більшість гірських порід не містить шкідливих для людини
складових, завдяки чому кам’яні матеріали можна використовувати в інтер’єрах
громадських приміщень.
6. Недоліком природнього каменю є висока середня густина, складність
добування , обробки та монтажу, а також неможливість поновлення природних

ресурсів. Відносно висока вартість природного каменю компенсується його
довговічністю , високими декоративними властивостями та неповторністю.
Керамічні матеріали та вироби
Керамічні матеріали – найстародавніші з усіх штучних кам’яних матеріалів,
становить понад 5000 р.
За класичним уявленням , керамічними називають матеріали й вироби , які
одержують з глинистої мінеральної сировини з різними добавками або без них

шляхом формування, сушіння і подальшого випалювання.
Основною сировиною для виробництва будівельної кераміки є глинисті
породи (глини, суглинки, глинисті сланці), які забезпечують одержання пластичної,
здатної до формування маси, після випалювання якої утворюється міцний
водостійкий черепок.
Будівельну кераміку залежно від технології , тобто складу глинистих мас,

режимів випалювання та прийомів декорування, і , відповідно типу отриманого
матеріалу поділяють на таракоту, майолік , шамот, клінкер, фаянс, фарфор.

9